IN MEMORIAM: у Києві загинула доценка кафедри Києво-Могилянської академії Тетяна Балабушевич

Під час пожежі у столиці у власній оселі загинула Тетяна Балабушевич – доценка кафедри Києво-Могилянської академії, дослідниця історії України та Європи.

У ДСНС повідомили, що внаслідок пожежі на 1 поверсі столичної 10-типовехівки на Петра Скоропадського, 33 загинула жінка. Згодом стало відомо що це Тетяна Балабушевич.

"З глибоким сумом змушений вам повідомити, що 10 вересня 2023 року на 78-му році життя трагічно загинула в пожежі Тетяна Аркадіївна Балабушевич, к.і.н., доцент, одна з батьків-засновників кафедри історії відродженої Києво-Могилянської академії. Це людина-епоха та викладачка, яка виховала та дала путівку у світ багатьом поколінням українських істориків в т.ч. і мені", - написав колишній студент Тетяни Балабушевич історик Ярослав Борщик.

У бібліотеці НАУКМА зберігається колекція Тетяни Балабушевич, яка налічує 773 примірники та 763 назв. Пані Тетяна досліджувала історію України та Європи, працювала над сисциклтематизацією довідкової та енопедичної літератури.

Чоловік науковиці професор НАУКМА Михайло Кірсенко перебуває у важкому стані в реанімації внаслідок сильного отруєння продуктами горіння. Причину загоряння правоохоронці встановлюють.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.