АНОНС: Публічна лекція «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?»

10 серпня в Національному музеї історії України в Другій світовій війні відбужеться публічна лекція історикині Ольги Ковалевської на тему: «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?».

У Музеї відбудеться публічна лекція Ольги Ковалевської – доктора історичних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України на тему: "Чи існує шлях від боротьби з пам'ятниками до суспільного компромісу?".

Заміна символіки на монументі "Батьківщина-мати" є масштабною подією для всієї країни. Вона викликала різноманітні рефлексії українських науковців, митців, громадських діячів, військових та громадськості.

Факт заміни радянського герба на щиті скульптури "Батьківщина-мати", яка невдовзі буде перейменована на "Україна-мати", окреслив потребу обговорити з представниками фахового середовища (історики-науковці, музейні працівники) низку теоретичних та практичних питань:

-         яку роль відіграє памʼятник у символічному просторі міста;

-         як він впливає чи не впливає на свідомість містян;

-         які існують способи комунікації суспільства/середовища з памʼятником;

-         чи існує аналогічний європейський досвід і як його можна використовувати.

Ці та інші питання будемо обговорювати в четвер 10 серпня 2023 року об 11.00 під час зустрічі в Національному музеї історії України в Другій світовій війні у просторі виставки "Україна – Розп'яття", що розповідає про російсько-українську війну.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.