АНОНС: Публічна лекція «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?»

10 серпня в Національному музеї історії України в Другій світовій війні відбужеться публічна лекція історикині Ольги Ковалевської на тему: «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?».

У Музеї відбудеться публічна лекція Ольги Ковалевської – доктора історичних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України на тему: "Чи існує шлях від боротьби з пам'ятниками до суспільного компромісу?".

Заміна символіки на монументі "Батьківщина-мати" є масштабною подією для всієї країни. Вона викликала різноманітні рефлексії українських науковців, митців, громадських діячів, військових та громадськості.

Факт заміни радянського герба на щиті скульптури "Батьківщина-мати", яка невдовзі буде перейменована на "Україна-мати", окреслив потребу обговорити з представниками фахового середовища (історики-науковці, музейні працівники) низку теоретичних та практичних питань:

-         яку роль відіграє памʼятник у символічному просторі міста;

-         як він впливає чи не впливає на свідомість містян;

-         які існують способи комунікації суспільства/середовища з памʼятником;

-         чи існує аналогічний європейський досвід і як його можна використовувати.

Ці та інші питання будемо обговорювати в четвер 10 серпня 2023 року об 11.00 під час зустрічі в Національному музеї історії України в Другій світовій війні у просторі виставки "Україна – Розп'яття", що розповідає про російсько-українську війну.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.