Нащадки цукрозаводчика Кеніга подарували музею на Сумщині цінні раритети

Нащадки цукрозаводчика Кеніга подарували Тростянецькому краєзнавчому музею родинні картини та раритетні сімейні меблі.

Про це у Фейсбуці повідомив міський голова Тростянця Юрій Бова, передає Укрінформ.

"Родина нащадків Тростянецького цукрозаводчика Леопольда Кеніга зробила неймовірний подарунок Тростянецькому музею. Оригінальні картини Леопольда Кеніга і його дружини, два дивани і буфет, стільці відтепер займуть своє місце в колишньому маєтку Леопольда Кеніга, де зараз розміщується краєзнавчий музей Тростянецької громади", - написав Бова.

За його словами, Леопольд Кеніг подарував по одному комплекту цих картин кожному з своїх п'яти синів. Один комплект, що належав Олександру Кенігу, донині знаходиться в музеї міста Бонн в Німеччині. А ще один комплект повернувся до Тростянця через більше ніж сто років.

Що ж до отриманих музеєм меблів, то вони спочатку зберігалися у Бонні, у Villa Hammerschmidt, якою володіла родина Кенігів з 1868 по 1899 роки. В подальшому ця вілла стала відомою усім німцям, як місце проживання німецьких президентів (Bundespäsidenten) після другої світової війни.

Леопольд Кеніг – відомий цукрозаводчик німецького походження, який був власником лісових угідь та лісопильних заводів та одним з найзаможніших підприємців дореволюційної Росії.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.