Нащадки цукрозаводчика Кеніга подарували музею на Сумщині цінні раритети

Нащадки цукрозаводчика Кеніга подарували Тростянецькому краєзнавчому музею родинні картини та раритетні сімейні меблі.

Про це у Фейсбуці повідомив міський голова Тростянця Юрій Бова, передає Укрінформ.

"Родина нащадків Тростянецького цукрозаводчика Леопольда Кеніга зробила неймовірний подарунок Тростянецькому музею. Оригінальні картини Леопольда Кеніга і його дружини, два дивани і буфет, стільці відтепер займуть своє місце в колишньому маєтку Леопольда Кеніга, де зараз розміщується краєзнавчий музей Тростянецької громади", - написав Бова.

За його словами, Леопольд Кеніг подарував по одному комплекту цих картин кожному з своїх п'яти синів. Один комплект, що належав Олександру Кенігу, донині знаходиться в музеї міста Бонн в Німеччині. А ще один комплект повернувся до Тростянця через більше ніж сто років.

Що ж до отриманих музеєм меблів, то вони спочатку зберігалися у Бонні, у Villa Hammerschmidt, якою володіла родина Кенігів з 1868 по 1899 роки. В подальшому ця вілла стала відомою усім німцям, як місце проживання німецьких президентів (Bundespäsidenten) після другої світової війни.

Леопольд Кеніг – відомий цукрозаводчик німецького походження, який був власником лісових угідь та лісопильних заводів та одним з найзаможніших підприємців дореволюційної Росії.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.