АНОНС: виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка»

4 cерпня у Домі Франка відкриється виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка».

Про це повідомив Дім Франка.

Тема експонованих малярських творів у виставкових залах Дому Франка під умовною назвою "Дорогами Франка" навіяна рефлексіями подорожей митця шляхами, які до певної міри збіглися із здійсненою у квітні 1904 року Іваном Франком і Михайлом Грушевським мандрівкою до Італії.

У листі до Агатангела Кримського, написаному одразу після повернення до Львова, письменник згадував про ту мандрівку: "Я отсе несподівано для себе самого по зборах Наукового товариства ім. Шевченка відбув з проф. Грушевським тринедільну подорож до Італії (бачили Венецію, Рим і Флоренцію, були пару днів і в Відні)".

Започатковувалась і завершувалась мандрівка у Львові – місті, яке стало рідним для Івана Франка. Львів є рідним містом і для Володимира Жишковича, тому не дивно, що, крім урбаністичних італійських краєвидів, на виставці домінують львівські мотиви: вулички та архітектура десятиліттями надихали, викликали різноманітні асоціативні візії, рефлексії, спонукали автора творчо переосмислювати бачене та переносити на полотно.

Володимир Жишкович - мистецтвознавець, художник, народився 1961 року у Львові. Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри книжкової та станкової графіки Української академії друкарства, старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України. Член Наукового товариство імені Шевченка, член Спілки критиків та істориків мистецтва, член Львівського товариства шанувальників мистецтв.

Виставка працюватиме з 4 серпня до 3 вересня 2023 р.

Запрошуємо на відкриття 4 серпня, о 15:00.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.