АНОНС: Вечір памʼяті Левка Лукʼяненка

24 серпня цього року Левку Лук'яненку виповнилося б 95.

Левка Лукʼяненка називають "батьком української незалежності", бо він усе життя присвятив боротьбі за Україну. На вечорі памʼяті у колі тих, хто знав Левка Григоровича, поділимося спогадами про нього та про його роль у здобутті незалежності.

Коли: 25 серпня 2023 року, початок о 17:00. Формат буде змішаним – офлайн із трансляцією онлайн.

Місце проведення – Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Щоб відвідати подію офлайн, необхідно зареєструватися за посиланням.

Запрошені гості:

Йосип Зісельс – дисидент, політв'язень, член Української Гельсінської групи, виконавчий співпрезидент Вааду України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України, учасник ініціативної групи "Перше грудня",

Надія Лук'яненко – дружина Левка Лук'яненка,

Олена Лодзинська – завідувачка Музею шістдесятництва,

 Володимир Тиліщак – заступник голови Українського інституту національної пам'яті,

 Віра Курико – журналістка, авторка книги "Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук'яненка",

 Олександр Ткачук – заступник голови ГО "Ветеранське об'єднання Українська Гельсінська спілка",

 Сергій Неділько – військовослужбовець, член правління Молодіжного клубу "Джура",

 Святослав Силенко – кобзар-бандурист, засновник рок-гурту SVIATOSLAV.

Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Музей шістдесятництва, ГО "Ветеранське об'єднання Українська Гельсінська спілка".

Левко Лук'яненко – дисидент, один зі співзасновників Української Гельсінської групи, народний депутат Верховної Ради чотирьох скликань, автор Акта проголошення незалежності України 1991 року, Герой України.

Він народився 24 серпня 1928-го в селі Хрипівці Чернігівської області. Пережив Голодомор.

15-річним наприкінці 1944 року його мобілізували до Червоної армії, служив у Грузії та на Закавказзі до 1953-го. Після служби Левко Лукʼяненко вступив у комсомол, Компартію, закінчив юридичний факультет Московського університету. Попри це, на Львівщині, куди його направили на "партійну роботу", створив опозиційну до радянської влади Українську робітничо-селянську спілку, яка виступала за конституційне відокремлення України від СРСР.

У січні 1961 року Левка Лук'яненка засудили до розстрілу "за антирадянську агітацію та пропаганду". 72 доби він провів у камері смертників. Вирок замінили на 15 років ув'язнення у таборі суворого режиму у Мордовії. У 1976-му він долучився до заснування Української Гельсінської групи. Як наслідок – новий арешт і нове заслання.

Левко Лукʼяненко був одним із лідерів українського руху за незалежність. У березні 1990-го його обрали народним депутатом Верховної Ради тоді ще радянської України. А 24 серпня 1991 року з його участю був написаний та ухвалений Акт проголошення незалежності України.

Левко Лукʼяненко пішов із життя пʼять років тому, 7 липня 2018-го, похований на Байковому кладовищі у Києві.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.