Меморіальну дошку Левку Лук'яненку на Чернігівщині пошкодили в день відкриття. ФОТО

Не встигли с. Седневі відкити меморіальну дошку Героєві України, радянському політв'язню та автору тексту Акта проголошення незалежності України Левку Лук'яненку, як того дня хтось облив її фарбою.

Гранітну дошку на честь борця за незалежність України урочисто відкрили 23 серпня о 13.00, передає УНІАН.

Її встановили на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Нині там проживає його сестра Зінаїда.

Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Євген Орда

Проте вже о 22.23 того ж дня військовий капелан, священник Катерининської церкви Чернігова Євген Орда виклав у "Фейсбуці" фото, де видно бурі плями на дошці.

"Невідомі її облили томатним соусом, там розкидано квіти, зірвано прапор", - написав він

Речниця ГУ Нацполіції в області Юлія Ковтун повідомила, що на місці події працювала поліція, зокрема, правоохоронці опитали свідків.

"Проводиться подальша перевірка, з метою встановлення причетних до цієї події осіб", - поінформувала вона.

На дошці видно червоні плями
На дошці видно червоні плями
євген орда

Нагадаємо, що акт андалізму стався напередодні річниці від дня народження Левка Лук'яненка - він народився 24 серпня 1928 року. 

Як повідомлялося, вшанувати Левка Лук'яненка на державному рівні ухвалила Верховна Рада України 6 червня цього року.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук'яненка низці політичних в'язнів.

Український дисидент, учасник визвольного руху та екс-депутат Верховної Ради Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні.

Читайте також:

In memoriam. ЛЕВКО ЛУК'ЯНЕНКО

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.