У Києві стартували обговорення щодо перейменування вулиці на честь Праведників народів світу світу

громадські обговорення відбуваються щодо перейменування частини вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) у Шевченківському районі на вулицю Праведників.

Про це інформує сайт Jewish News.

У трьох районах Києва стартували публічні консультації з перейменування вулиць.

"Наше завдання — розповісти жителям цих вулиць, чому пропонується саме така назва та хто виступив ініціатором перейменування. Ми жодним чином не агітуємо голосувати "за" чи "проти", лише інформуємо. Віддати свій голос можна через застосунок "Київ Цифровий". На конструкціях розміщений qr-код, аби можна було легко і швидко перейти до голосування", - коментує Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Зокрема громадські обговорення відбуваються щодо перейменування частини вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) у Шевченківському районі на вулицю Праведників. Це частина шляху, яким людей вели на розстріли до Бабиного Яру — символу трагедії Голокосту. Перейменування дозволить вшанувати пам'ять громадян, визнаних Праведниками народів світу — неєвреїв, які рятували життя євреїв за часів нацистської окупації.

У перші два дні нацисти стратили в Бабиному Яру 33 771 єврея. Майже всі чоловіки вже були на фронті, і страчені тут — це переважно люди похилого віку, жінки та діти старше трьох років. Дітей, молодших трьох років, вбивали, не рахуючи.

На вулицях, назви яких планують змінити, розміщені спеціальні конструкції з пропозиціями перейменування та обґрунтуванням назви, яка пропонується.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.