АНОНС: Міжнародна конференція до 105-річчя проголошення Республіки Горців Північного Кавказу

27 травня у Києві відбудеться Міжнародна конференція до 105-річчя проголошення Республіки Горців Північного Кавказу.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Організатори:

  • Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
  • Асамблея народів Кавказу

Дискусійні панелі

10:00 – 13:30 – Історичний та політичний феномен Республіки Горців Північного Кавказу

14:30 – 18:00 – Геополітичне значення Північного Кавказу в контексті російсько-української війни

Учасники:

  1. Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського національного руху
  2. Ахмед Закаєв, прем'єр-міністр Чеченської Республіки Ічкерія
  3. Руслан Кутаєв, президент Асамблеї народів Кавказу
  4. Іяд Югар, голова Міжнародної Черкеської Ради (США)
  5. Ахмад Ахмедов, президент Всеукраїнського конгресу народів Дагестану
  6. Адель Башкаві, Черкеська Рада (Йорданія)
  7. Хакан Джіназ, президент Черкеської благодійної асоціації (США)
  8. Олег Дунда, народний депутат України
  9. Ілля Пономарьов, голова виконавчого комітету З'їзду народних депутатів Росії
  10. Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті
  11. Вадим Задунайський, професор Українського Католицького Університету
  12. Мераб Чухуа, професор Тбіліського державного університету (Грузія)
  13. Окабе Йошіхіко, професор університету Кобе Гакуін, директор Центру міжнародних обмінів (Японія)
  14. Жан-Франсуа Рателле, професор Оттавського університету (Канада)
  15. Рік Фавн, професор Сент-Ендрюського університету (Велика Британія)
  16. Фредерік Старр, засновник і голова Інституту Центральної Азії та Кавказу (США)
  17. Люк Коффі, старший співробітник Hudson Institute (США)
  18. Анна Фотига, депутат Європейського парламенту, міністерка закордонних справ Польщі в 2006-2007
  19. Раса Юкнявічене, депутат Європейського парламенту, міністерка оборони Литви у 2008-2012
  20. Януш Бугайський, старший науковий співробітник Jamestown Foundation (США)
  21. Пол Гобл, аналітик, письменник і публіцист про Росію, багаторічний спеціаліст з етнічних та релігійних питань в Євразії
  22. Девід Саттер, співробітник Школи передових міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса (США)
  23. Майкл Хікарі Сесайр, старший політичний радник Комісії США з безпеки та співробітництва в Європі

Коли: 27 травня, початок реєстрації о 9:30.

Захід транслюватиметься онлайн за посиланням.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.