Київрада позбавила Брежнєва та інших комуністів звання"Почесний громадянин міста Києва"

Окрім Леоніда Брежнєва Київська міська рада позбавила звання «Почесний громадянин міста Києва» ще п’ятьох осіб.

Про це йдеться на сайті Київської міської ради.

Київська міська рада позбавила звання "Почесний громадянин міста Києва" радянського державного і партійного діяча Леоніда Брежнєва, а також ще п'ятьох осіб, що були обрані і працювали на керівних посадах комуністичної партії колишнього СРСР або пов'язані з органами КДБ. За відповідне рішення проголосували 82 депутати.

Це рішення – ще один крок до ліквідації спадщини колишнього комуністичного режиму. Загальновідомо, що з діяльністю генерального секретаря ЦК КПРС, голови президії Верховної Ради СРСР Леоніда Брежнєва пов'язані придушення протестів у країнах "соціалістичного табору", війна в Афганістані у 1979-1989 роках, ескалація озброєнь, а також підтримка "революційних" режимів у країнах "третього світу". Під час перебування Брежнєва при владі посилився тотальний контроль за суспільством органами КДБ.

Окрім Леоніда Брежнєва, звань почесних громадян Києва позбавили Олексія Єпішева- генерала армії, начальника Головного політичного управління Радянської армії та флоту у 1962—1985 роках; Віталія Масола - голову Ради міністрів Української РСР, у  1994 — 1995 роках був прем'єр-міністром України.

Звання позбавили також Кирила Москаленка - маршала Радянського Союзу, заступник міністра оборони СРСР, який, до слова залишається почесним громадянином Вінниці. А також генерал-майора Олексія Федорова, який у роки німецько-радянської війни був командиром Чернігівсько-волинського партизанського з'єднання, перший секретар Чернігівського та Волинського підпільних обкомів КПРС, згодом депутат Верховної Ради УРСР.

Більше не почесний громадян Києва й Тінь Чионг - в'єтнамський революціонер, генеральний секретар Комуністичної партії В'єтнаму та голова Державної ради країни.

Рішення Київради ухвалено відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Разом із тим враховано й думку громадськості, яка зверталась із відповідним клопотанням. 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.