На Львівщині обвалилося склепіння синагоги XVIII століття

У місті Броди, що на Львівщині, обвалилося склепіння та дахівка синагоги, що є пам'яткою національного значення. Будівлю спорудили у XVIII століття.

Про це повідомив мешканець міста Віталій Пристава.

"Причиною, звісно, є відсутність уваги до історичної пам'ятки XVIII ст, аварійний стан стін та каркасу, який утримував дах. Плюс сьогодні сили дощу доклалися до руйнування. Шкода, що на очах втрачаємо історичні пам'ятки. Гадаю варто звернути увагу відповідним службам, владі, громадськості та розпочати якісний процес консервації того, що залишилось від синагоги", – зазначив він.

Як зазначили Tvoemisto.tv у Львівській ОВА, наразі триває розгляд випадку з обвалом склепіння Бродівської синагоги. Окрім того, управління архітектури обговорює ситуацію із Міністерством культури України.

Додамо, що у 2021 році у Великій Бродівській синагозі стався обвал однієї з колон головної зали, що тримала дах. Тоді колона зруйнувало, а дах, який до того був аварійний, зірвало ще більше.

Кам'яна синагога була збудована 1742 року на місці дерев'яної, яка згоріла. З її історією пов'язано чимало легенд та переказів. У травні 1859 вона стала жертвою великої пожежі, яка знищила більшу частину Бродів. На початку ХХ століття тут проводилися ремонтні роботи. Значних ушкоджень синагога зазнала під час Другої світової війни – були втрачені південна та північна прибудови. У 1960-х роках тут провели ремонт і облаштували приміщення під склад. Через постійне протікання даху будівлю перестали використовувати взагалі. У 1991 році місцева влада намагалася провести реставрацію синагоги і пристосувати її для картинної галереї, однак задум так і не був втілений в життя. Зараз пам'ятка перебуває в аварійному стані.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.