У Києві знесуть ще один памʼятник Олександру Пушкіну

Київська міська рада підтримала петицію щодо демонтажу скульптури на Шулявці.

Про це повідомив проєкт "Деколонізація.Україна".

"Процес деколонізації активно триває по всій Україні. Пам'ятники Пушкіну є головними російськими ідеологічними маркерами, так само, якими були пам'ятники Леніну для періоду радянської окупації", – зазначає автор петиції Вадим Поздняков.

"Враховуючи повномасштабне вторгення вторгнення Російської Федерації та широкомасштабну збройну агресію на території України, а також актуальний суспільний запит, підтримую електронну петицію №12081 "Демонтуйте пам'ятник Пушкіну ша Шулявці", – йдеться у відповіді мера столиці Віталія Кличка.

У тексті також зазначено, що пам'ятник Пушкіну, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 2009 року, занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток як пам'ятка монументального мистецтва національного значення. Відповідно, рішення про демонтаж має приймати Кабмін за поданням МКІП.

Віталій Кличко додав, що питання щодо демонтажу зазначеного пам'ятника обговорювалось на черговому засіданні міжвідомчої робочої групи у травні 2023 року і там затвердити усунення з публічного простору Пушкіну.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.