АНОНС: виставка "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав"

Відкриття виставки відбудеться 18 червня у Пороховій вежі у Львові.

Про це інформує УКУ.

Український католицький університет презентує у Львові унікальний виставковий проєкт "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав…". У Пороховій вежі буде виставлено на огляд частину колекції, яку патріарх українського колекціонування подарував УКУ.

На виставці ми представимо найкращі твори з колекції Івана Гречка. Це одна з найбільших збірок української ікони на склі Гуцульщини та Покуття, стародруки, свічники, ручні хрести, писанки, кераміка, текстиль, дерев'яна скульптура.

Також буде представлено живопис мистецького середовища Львова та Галичини 20 століття з колекції Гречка, зокрема твори Ярослава Пстрака, Василя Дяденюка, Осипа Васьківа, Ольги Плешкан, Романа та Марґіти Сельських, Володимира Патика, Опанаса Заливахи, Івана Остафійчука, Тараса Лозинського та ін. Велика колекція екслібрисів Тирси Венграновича, Мирона Яціва, Павла Ковжуна, Роберта Лісовського, Петра Холодного та Святослава Гординського, а також малюнки та автопортрет самого Івана Гречка.

Проєкт присвячений колекції Івана Гречка — непересічного львів'янина, сподвижника відновлення Української Греко-Католицької Церкви, громадського діяча та патріарха українського і львівського колекціонування. Десять років тому Іван Гречко подарував значну частину своєї колекції Українському католицькому університету для збереження та експонування.

На річницю його відходу до вічності, УКУ представляє львів'янам та гостям міста проєкт "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав…" на згадку про цю видатну особу. Проєкт також відкриває важливі питання життя колекції та проблематику приватного колекціонерства.

Проєкт є серед переможців конкурсу ЗМІN Фундація, яка фінансово підтримала реставрацію та оформлення творів.

Відкриття виставки відбудеться 18 червня. Триватиме вона до 13 серпня у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики "Порохова вежа", м. Львів, вул. Підвальна, 4. 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.