АНОНС: Науковий симпозіум про Берестейську унію

Український католицький університет запрошує на науковий симпозіюм «Берестейське поєднання 1596 року в контексті унійних процесів минулого та пошуку сучасних моделей церковної єдности».

Про це "Історичній правді" повідомили в прес-центрі УКУ.

 

На першому засіданні обговорять еклезіологічні аспекти цієї унії, їхній вплив на процеси конфесійних поділів та на інші спроби церковного поєднання в українських землях.

На другій сесії буде продискутовано подальший розвиток унійних ідей в лоні УГКЦ та її досвід і вклад у пошук сучасних моделей єдности Церкви Христової в рамках міжнародного екуменічного діялогу.

У симпозіюмі візьмуть участь відомі й молоді дослідники унійної проблематики з різних міст України, а також із Німеччини, Польщі, США та Швейцарії.

 


Час: 28 жовтня, четвер, 13:30


Місце: Київ, вул. Мазепи 10-А (кількість місць обмежена у зв'язку з карантинними обмеженнями, тому передбачено онлайн-трансляцію заходу на "Живому ТБ").


Частина 1 "Еклезіологічні аспекти Берестейської унії" о 13:30

Частина 2 "У пошуках сучасної моделі церковної єдности" о 16:30

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.