АНОНС: виставка "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав"

Відкриття виставки відбудеться 18 червня у Пороховій вежі у Львові.

Про це інформує УКУ.

Український католицький університет презентує у Львові унікальний виставковий проєкт "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав…". У Пороховій вежі буде виставлено на огляд частину колекції, яку патріарх українського колекціонування подарував УКУ.

На виставці ми представимо найкращі твори з колекції Івана Гречка. Це одна з найбільших збірок української ікони на склі Гуцульщини та Покуття, стародруки, свічники, ручні хрести, писанки, кераміка, текстиль, дерев'яна скульптура.

Також буде представлено живопис мистецького середовища Львова та Галичини 20 століття з колекції Гречка, зокрема твори Ярослава Пстрака, Василя Дяденюка, Осипа Васьківа, Ольги Плешкан, Романа та Марґіти Сельських, Володимира Патика, Опанаса Заливахи, Івана Остафійчука, Тараса Лозинського та ін. Велика колекція екслібрисів Тирси Венграновича, Мирона Яціва, Павла Ковжуна, Роберта Лісовського, Петра Холодного та Святослава Гординського, а також малюнки та автопортрет самого Івана Гречка.

Проєкт присвячений колекції Івана Гречка — непересічного львів'янина, сподвижника відновлення Української Греко-Католицької Церкви, громадського діяча та патріарха українського і львівського колекціонування. Десять років тому Іван Гречко подарував значну частину своєї колекції Українському католицькому університету для збереження та експонування.

На річницю його відходу до вічності, УКУ представляє львів'янам та гостям міста проєкт "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав…" на згадку про цю видатну особу. Проєкт також відкриває важливі питання життя колекції та проблематику приватного колекціонерства.

Проєкт є серед переможців конкурсу ЗМІN Фундація, яка фінансово підтримала реставрацію та оформлення творів.

Відкриття виставки відбудеться 18 червня. Триватиме вона до 13 серпня у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики "Порохова вежа", м. Львів, вул. Підвальна, 4. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.