АНОНС: виставка "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав"

Відкриття виставки відбудеться 18 червня у Пороховій вежі у Львові.

Про це інформує УКУ.

Український католицький університет презентує у Львові унікальний виставковий проєкт "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав…". У Пороховій вежі буде виставлено на огляд частину колекції, яку патріарх українського колекціонування подарував УКУ.

На виставці ми представимо найкращі твори з колекції Івана Гречка. Це одна з найбільших збірок української ікони на склі Гуцульщини та Покуття, стародруки, свічники, ручні хрести, писанки, кераміка, текстиль, дерев'яна скульптура.

Також буде представлено живопис мистецького середовища Львова та Галичини 20 століття з колекції Гречка, зокрема твори Ярослава Пстрака, Василя Дяденюка, Осипа Васьківа, Ольги Плешкан, Романа та Марґіти Сельських, Володимира Патика, Опанаса Заливахи, Івана Остафійчука, Тараса Лозинського та ін. Велика колекція екслібрисів Тирси Венграновича, Мирона Яціва, Павла Ковжуна, Роберта Лісовського, Петра Холодного та Святослава Гординського, а також малюнки та автопортрет самого Івана Гречка.

Проєкт присвячений колекції Івана Гречка — непересічного львів'янина, сподвижника відновлення Української Греко-Католицької Церкви, громадського діяча та патріарха українського і львівського колекціонування. Десять років тому Іван Гречко подарував значну частину своєї колекції Українському католицькому університету для збереження та експонування.

На річницю його відходу до вічності, УКУ представляє львів'янам та гостям міста проєкт "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав…" на згадку про цю видатну особу. Проєкт також відкриває важливі питання життя колекції та проблематику приватного колекціонерства.

Проєкт є серед переможців конкурсу ЗМІN Фундація, яка фінансово підтримала реставрацію та оформлення творів.

Відкриття виставки відбудеться 18 червня. Триватиме вона до 13 серпня у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики "Порохова вежа", м. Львів, вул. Підвальна, 4. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.