У Литві набула чинності заборона пропаганди тоталітарних режимів

З 1 травня в Литві набув чинності закон про дерадянізацію публічного простору, який передбачає заборону пропаганди тоталітарних та авторитарних режимів та їхньої ідеології, а також новий порядок демонтажу або заміни публічних об'єктів, які цю заборону порушують.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Закон, ухвалений Сеймом Литви в грудні 2022 року, дозволить прибрати з публічного простору символи тоталітаризму та авторитаризму – меморіали, інші пам'ятники, а також назви вулиць, площ та інших громадських об'єктів.

Відповідно до закону, заборона стосуватиметься будь-якої форми вшанування або зображення осіб, символіки чи інформації, що пропагують тоталітарні та авторитарні режими та їхні ідеології, зазначає литовський Сейм.

Заборона не поширюється на музеї, архіви, бібліотеки під час організації виставок, інформування громадськості про тоталітарні та авторитарні режими та їхні наслідки, використання таких предметів та інформації з метою освіти, науки, професійного мистецтва та колекціонування.

Оцінку публічних об'єктів на предмет пропаганди тоталітарних або авторитарних режимів та їхніх ідеологій здійснюватиме Литовський центр досліджень геноциду та опору, а також муніципальні органи влади.

У кожному випадку демонтажу об'єкта радянської чи тоталітарної пропаганди свій висновок спершу має надати міжвідомча комісія, яка складатиметься з дев'яти членів, делегованих від різних установ та організацій.

Після цього рішення про демонтаж об'єкта ухвалює генеральний директор Центру досліджень геноциду та опору.

До цього в Литві була передбачена лише адміністративну відповідальність за демонстрацію, розповсюдження й пропаганду символів деяких тоталітарних і авторитарних режимів. Однак після того, як Росія почала повномасштабну війну в Україні, багато муніципалітетів виступили з ініціативою демонтувати статуї, пам'ятники та інші символи радянських солдатів.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.