У Литві набула чинності заборона пропаганди тоталітарних режимів

З 1 травня в Литві набув чинності закон про дерадянізацію публічного простору, який передбачає заборону пропаганди тоталітарних та авторитарних режимів та їхньої ідеології, а також новий порядок демонтажу або заміни публічних об'єктів, які цю заборону порушують.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Закон, ухвалений Сеймом Литви в грудні 2022 року, дозволить прибрати з публічного простору символи тоталітаризму та авторитаризму – меморіали, інші пам'ятники, а також назви вулиць, площ та інших громадських об'єктів.

Відповідно до закону, заборона стосуватиметься будь-якої форми вшанування або зображення осіб, символіки чи інформації, що пропагують тоталітарні та авторитарні режими та їхні ідеології, зазначає литовський Сейм.

Заборона не поширюється на музеї, архіви, бібліотеки під час організації виставок, інформування громадськості про тоталітарні та авторитарні режими та їхні наслідки, використання таких предметів та інформації з метою освіти, науки, професійного мистецтва та колекціонування.

Оцінку публічних об'єктів на предмет пропаганди тоталітарних або авторитарних режимів та їхніх ідеологій здійснюватиме Литовський центр досліджень геноциду та опору, а також муніципальні органи влади.

У кожному випадку демонтажу об'єкта радянської чи тоталітарної пропаганди свій висновок спершу має надати міжвідомча комісія, яка складатиметься з дев'яти членів, делегованих від різних установ та організацій.

Після цього рішення про демонтаж об'єкта ухвалює генеральний директор Центру досліджень геноциду та опору.

До цього в Литві була передбачена лише адміністративну відповідальність за демонстрацію, розповсюдження й пропаганду символів деяких тоталітарних і авторитарних режимів. Однак після того, як Росія почала повномасштабну війну в Україні, багато муніципалітетів виступили з ініціативою демонтувати статуї, пам'ятники та інші символи радянських солдатів.

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.