У Литві закрили одну зі справ щодо штурму телевежі у 1991 році

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова

 

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова щодо його відповідальності за штурм телевежі в січні 1991 року ("справа 13 січня") у зв'язку зі смертю відповідача.

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Позов був поданий проти конкретної особи, колишнього президента Радянського Союзу, після його смерті правонаступництво неможливе", – заявив представник Вільнюського районного суду Аурім Жукаускас у четвер.

Кримінальна справа проти Горбачова була відкрита щодо подій ночі на 13 січня 1991 року, коли під час штурму радянськими військовими частинами Вільнюської телевежі та будівлі Комітету з радіо та телемовлення загинуло 14 осіб.

Родичі загиблих домагалися відповідальності Горбачова. Четверо з них цього року подали до суду цивільний позов проти колишнього президента СРСР.

Вони прагнули довести, що Горбачов, який на той час був головнокомандувачем збройними силами СРСР, мав контроль над армією, але не вжив заходів для запобігання агресії в Литві та тим самим не припинив виконання злочину.

У травні Вільнюський міськрайонний суд направив документи цього позову до МЗС Росії для передачі їх Ґорбачову. Російська прокуратура, яка розслідувала "справу 13 січня", відмовилася перевіряти відповідальність пана Горбачова та допитувати його.






Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.