У Києві перейменували станції метро та низку вулиць

У столиці перейменували ще 26 міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією та її сателітами.

Про це повідомила пресслужба Київради.

Рішення щодо перейменувань були прийняті 18 травня, на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання більшістю депутатів.

За словами заступника міського голови – секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, країна-агресор роками працювала над знищенням пам'яті про нашу історію, нав'язуючи українцям чужі топоніми, які возвеличували радянський союз та російську імперію.

"Вже понад рік міська влада спільно з громадськістю провадить масштабний процес дерусифікації міських об'єктів у столиці. Це стосується зокрема перейменування вулиць, провулків, площ, бульварів, узвозів, а також станцій київського метрополітену, Так сьогодні було підтримано рішення про перейменування станції "Площа Льва Толстого" на "Площу  Українських Героїв", а станції "Дружби народів" на "Звіринецьку". Загалом сьогодні перейменовано 26 міських об'єктів. У столиці більше немає місця ворожим наративам, які нам десятиліттями нав'язував кремль", – наголосив Володимир Бондаренко.

У столиці перейменовано низку міських об'єктів.

Станції Київського метрополітену:
станція "Дружби народів" – станція "Звіринецька";
станція "Площа Льва Толстого" – станція "Площа Українських Героїв";
проєктна станція "Проспект Правди" – станція "Варшавська".

Голосіївський район:
вулиця Генерала Матикіна – вулиця Конча-Заспинська;
вулиця Юрія Смолича – вулиця Докії Гуменної;
провулок Ржевський – провулок Станіслава Лема;
вулиця Володі Дубініна – вулиця Рея Бредбері;
провулок Левітана – провулок Миколи Бурачека;
вулицю Пролетарська – вулиця Наталії Лотоцької;
провулок Пролетарський провулок Наталії Лотоцької;
вулиця Марії Боровиченко – вулиця Віри Ґедройць.

Святошинський район:
провулок Кулібіна – провулок Антоніни Смереки;
вулиця Ріхарда Зорге – вулиця Василя Єрошенка;
провулок Червонозаводський – провулок Анатолія Базилевича.

Дніпровський район:
вулиця Академіка Бутлерова – вулиця Роберта Лісовського;
вулиця Станюковича – вулиця Любові Малої.

Деснянський район:
вулиця Червоноткацька – вулиця Вінстона Черчилля;
вулиця Некрасова – вулиця Зінаїди Тулуб;
вулиця Матросова – вулиця Опанаса Заливахи.

Шевченківський район:
провулок Орловського – провулок Джорджа Орвелла.

Дарницький район: 
вулиця Чкалова – вулиця Сергія Світославського;
провулок Лермонтова 5-го – провулок Дмитра Цвітковського;
провулок Волго-Донський – провулок Надії Світличної;
провулок Суворова – провулок Ніни Строкатої.

Солом'янський район:
вулиця Олександра Пироговського – вулиця Григорія Кочура.

Печерський район:
Петрівська алея – алея Магдебурзького права.

Загалом у столиці нові назви вже отримали 314 міських об'єктів. 

 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.