У Києві перейменували станції метро та низку вулиць

У столиці перейменували ще 26 міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією та її сателітами.

Про це повідомила пресслужба Київради.

Рішення щодо перейменувань були прийняті 18 травня, на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання більшістю депутатів.

За словами заступника міського голови – секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, країна-агресор роками працювала над знищенням пам'яті про нашу історію, нав'язуючи українцям чужі топоніми, які возвеличували радянський союз та російську імперію.

"Вже понад рік міська влада спільно з громадськістю провадить масштабний процес дерусифікації міських об'єктів у столиці. Це стосується зокрема перейменування вулиць, провулків, площ, бульварів, узвозів, а також станцій київського метрополітену, Так сьогодні було підтримано рішення про перейменування станції "Площа Льва Толстого" на "Площу  Українських Героїв", а станції "Дружби народів" на "Звіринецьку". Загалом сьогодні перейменовано 26 міських об'єктів. У столиці більше немає місця ворожим наративам, які нам десятиліттями нав'язував кремль", – наголосив Володимир Бондаренко.

У столиці перейменовано низку міських об'єктів.

Станції Київського метрополітену:
станція "Дружби народів" – станція "Звіринецька";
станція "Площа Льва Толстого" – станція "Площа Українських Героїв";
проєктна станція "Проспект Правди" – станція "Варшавська".

Голосіївський район:
вулиця Генерала Матикіна – вулиця Конча-Заспинська;
вулиця Юрія Смолича – вулиця Докії Гуменної;
провулок Ржевський – провулок Станіслава Лема;
вулиця Володі Дубініна – вулиця Рея Бредбері;
провулок Левітана – провулок Миколи Бурачека;
вулицю Пролетарська – вулиця Наталії Лотоцької;
провулок Пролетарський провулок Наталії Лотоцької;
вулиця Марії Боровиченко – вулиця Віри Ґедройць.

Святошинський район:
провулок Кулібіна – провулок Антоніни Смереки;
вулиця Ріхарда Зорге – вулиця Василя Єрошенка;
провулок Червонозаводський – провулок Анатолія Базилевича.

Дніпровський район:
вулиця Академіка Бутлерова – вулиця Роберта Лісовського;
вулиця Станюковича – вулиця Любові Малої.

Деснянський район:
вулиця Червоноткацька – вулиця Вінстона Черчилля;
вулиця Некрасова – вулиця Зінаїди Тулуб;
вулиця Матросова – вулиця Опанаса Заливахи.

Шевченківський район:
провулок Орловського – провулок Джорджа Орвелла.

Дарницький район: 
вулиця Чкалова – вулиця Сергія Світославського;
провулок Лермонтова 5-го – провулок Дмитра Цвітковського;
провулок Волго-Донський – провулок Надії Світличної;
провулок Суворова – провулок Ніни Строкатої.

Солом'янський район:
вулиця Олександра Пироговського – вулиця Григорія Кочура.

Печерський район:
Петрівська алея – алея Магдебурзького права.

Загалом у столиці нові назви вже отримали 314 міських об'єктів. 

 

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.