АНОНС: Історичний фестиваль LEGIO Historica. Повернення

13-14 травня у Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться Історичний фестиваль LEGIO Historica. Повернення.

Про це повідомили на сторінці фестивалю в фейсбуці.
Фокус-темою цьогорічного фестивалю LEGIO Historica, який проводиться з 2019 року, є "Повернення". Учасники міркуватимуть, як історія може допомогти у відвоюванні та реінтеграції тимчасово окупованих територій, обговорюватимуть нашу спільну візію минулого, яка допоможе будувати спільне майбутнє.
На учасників чекають десятки подій: історичні дискусії, лекції, воркшопи, екскурсії у різноманітних локаціях центра Києва. Фестиваль благодійний, тож зібрані кошти передадуть українським військовим та соціальним ініціативам.
 
Коли і де:
  • 13 травня, 12:00. Червоний корпус КНУ імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60) — основна програма;
  • 14 травня, 11:00. Екскурсійна програма (відбуватимуться у анонсованих локаціях, незабаром чекайте подробиць);
  • 14 травня, 16:00. Вечірня програма у просторі "Цегла".
Повна програма з детальним розкладом подій з'явиться напередодні фестивалю. Вхід на усі події вільний. Організатори просять зареєструватись заповнивши гугл-форму або реєстраційну форму безпосередньо на фестивалі.

З повною програмою фестивалю можна ознайомитися тут.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.