Садиба Терещенків під загрозою

17 травня о 15.00 відбудеться розгляд Великою Палатою Верховного Суду України справи щодо повернення Садиби Терещенків до комунальної власності.

Про це поінформувала представниця "Фундації спадщини Терещенків" та правозахисниця, депутатка Київради VII скликання Олена Терещенко, яка є дружиною нащадка династії Терещенка.

"Щойно дізналися, що ПАТ "Центрелеватормлинбуд" найближчими днями планує зведення ПАРКАНУ біля Садиби Терещенків з метою розпочати ЗНИЩЕННЯ пам'ятки архітектури шляхом її перебудови, забороненої пам'яткоохоронним законодавством (під виглядом так званої "реставрації з пристосуванням")", - зазначила Олена Терещенко.

17 травня (середа) о 15.00 відбудеться розгляд Великою Палатою Верховного Суду України справи щодо повернення Садиби Терещенків до комунальної власності.

"Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, тому навряд чи нас допустять до зали
Але для того, щоб продемонструвати Суду, що кияни не допустять подальшого знищення нашої культурної спадщини обов'язково збираємося біля будівлі Верховного Суду", - закликала Олена Терещенко.

Садиба Терещенків є пам'яткою архітектури місцевого значення. Вона побудована у 1874-1875 роках за проєктом архітектора В. Краузе у стилі неоготика. У 1879 році садибу придбав цукровий магнат Іван Терещенко.

У 1918 році в цій будівлі було розміщено Міністерство шляхів сполучення УНР (міністерство транспорту). У ніч з 13 на 14 листопада 1918 року тут, на таємних зборах представників українських політичних партій, що входили до Українського національного союзу, схвалено план повстання проти гетьманського режиму. Одночасно було обрано тимчасовий революційний уряд — Директорію УНР, у складі Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Федора Швеця, Панаса Андрієвського та Андрія Макаренка.

Будівля взята на облік рішенням Київради в 1986 році. У 1998 році взято на облік також флігель як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 квадратних метрів, передали приватному товариству – ПАТ "Центрелеватормлинбуд" – за інвестиційним договором, з умовою провести реставрацію пам'ятки. Проте майже 15 років будівля перебувала у занедбаному стані, що може призвести до її фактичного знищення.

У червні 2021 року прокуратура звернулась до суду з вимогою повернути будівлю у комунальну власність.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.