У Музеї Києва відреставрували макет Київського замку середини XVI століття

Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України відновили один з найулюбленіших експонатів відвідувачів.

Про це повідомляють у Музеї Києва.

За словами реконструкторів експоната, цей макет дозволяє уявити як виглядало найбільше військове укріплення у середньому Подніпров'ї. Гора, де у 1370-80-х роках постав Замок, відтоді зветься Замковою. Усередині замку було розташовано будинки князя (пізніше — воєводи), каштеляна та городничого — замкових управлінців.
Тут перебувала княжа, пізніше воєводська, адміністрація, монетний двір, криниці (щоправда, вони регулярно пересихали), постійно перебував військовий гарнізон, хоча замкові солдати жили під замком на Подолі. Також тут були й господарські приміщення, призначені для потреб оборони: склади пороху, зброї, ядер, гармат (шопа), майстерні, а також культові споруди.
 
Усю конструкцію було відновлено фахівцями-реставраторами й, відтепер, вона тішитиме відвідувачів Музею столиці.
 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.