Книжковий Арсенал 2023 відбудеться

11-ий Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» цьогоріч триватиме з вечора 22 червня (офіційне відкриття) до 25 червня

Про це повідомили на офіційному сайті фестивалю.

"З моменту російського вторгнення Мистецький арсенал увесь час намагається бути підтримкою для своїх аудиторій: глядачів, читачів, митців, професіоналів культури. Ми впевнені, що Книжковий Арсенал цього року потрібен як ніколи. Він має підтримати, посилити стійкість і надихнути усіх нас. Тому сьогодні ми оголошуємо дати щорічного фестивалю і зробимо все, щоб створити комфортний і безпечний простір, аби зібратися разом, і надати сцену, щоби осмислити наш досвід.", - зазначила Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Мистецького арсеналу.

Принципова структура Книжкового Арсеналу залишається незмінною для наших відвідувачів і складатиметься з двох елементів: програмної частини фестивалю та книжкового ярмарку з відповідними тематичними секціями. Книжковий Арсенал відбуватиметься у лівому крилі першого поверху Старого арсеналу.

Цьогоріч книжковий ярмарок буде організований в інший спосіб: з огляду на дуже нерівні умови існування та роботи учасників видавничого ринку внаслідок війни, неможливість організації їх гідного рівноцінного представлення у форматі індивідуальних стендів та ризикованість з точки зору безпекових вимог, операторами продажу книжок на фестивалі будуть не окремі видавництва, а локальні київські книгарні:

  • книгарня "Сенс" представить секцію "Нонфікшн", 
  • книгарня "Книжковий Лев" — секцію "Художня література",
  • книгарня "Закапелок" — секції "Дитяча література", "Комікси та графічні романи".

Окрім цього, оператором секції "Арткнига" стане Довженко-Центр в рамках міжінституційного партнерства з Мистецьким арсеналом. Книжковий Арсенал традиційно приділяє особливу увагу секції "Воєнна література". У просторі ярмарку буде представлена добірка видань, створених ветеранами війни, учасниками бойових дій, членами їхніх сімей, книги про війну, видані після 2014 року.

Книжковий Арсенал є міжнародною подією, що організована Мистецьким арсеналом. Фестиваль відбувається з 2011 року, і за це десятиліття став однією з найбільш впливових літературно-мистецьких подій Східної Європи. У 2019 році отримав звання "Найкращий літературний фестиваль світу". Місія Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал" — створювати такі взаємодії між людьми, спільнотами, інституціями, коли поєднання естетичного переживання та інтелектуального включення в контексті книги посилює спроможність людини та суспільства.

 

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.