У базі даних «Український мартиролог XX ст.» доступна інформація про 111 731 репресовану особу

У середині квітня база даних «Український мартиролог XX ст.» поповнилася картками ще про 1361 постраждалу особу, у тому числі 65 фотодокументами

Про це повідомляє Державна архівна служба України. 

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів опрацював інформацію Центрального державного архіву громадських об'єднань та україніки, державних архівів Житомирської, Полтавської, Сумської та Черкаської областей. 

Відтепер у зазначеній базі даних доступна для широкого кола користувачів інформація про 111 731 репресовану особу.

Ознайомитися з даними можна за посиланнямhttps://archives.gov.ua/um.php

"Український мартиролог ХХ ст." – це інформаційно-пошуковий інтернет-проєкт, що розміщений на офіційному вебпорталі Державної архівної служби України та містить стислу інформацію про жертви репресій 1920-1950-х років: фотопортрет або кілька фотографій (за наявністю), ім'я жертви та коротка характеристика роду занять, дати життя, відомості щодо реабілітації, посилання на архів, де зберігаються архівно-слідчі справи та інші дотичні матеріали.

Базу даних "Український мартиролог ХХ ст." презентував Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов 6 листопада 2020 року.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.