АНОНС: Музей історії міста Києва представить виставковий проєкт «Історія у склі»

З 21 квітня до 7 липня в Музеї історії міста Києва триватиме виставковий проєкт «Історія у склі». У сюжетах київського побуту презентують історію застосування скляної тари у фармацевтичній галузі, парфумерній справі, розливі рідин різного призначення.

Про це повідомляє Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва.

"Скло – міцний та водночас крихкий матеріал, а вироби з нього можуть бути як простими та буденними, так і справжніми шедеврами, витворами мистецтва. Без сумніву, майстерна та копітка робота кураторів і команди Музею дозволить крізь скло побачити невідомі фрагменти нашої історії", – сказала генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова.

Джерелом натхнення для створення виставки стала колекція скляного тарного посуду, фундатором якої є відомий київський археолог, кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного сектору археології Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко. Ця збірка була передана до фондів Музею історії міста Києва.

Тематичні розповіді збагачують унікальні зразки скляної тари та посуду, надані партнерами виставки (фармацевтичною компанією, найбільшим українським виробником напоїв і брендом крафтового пива), інтер'єри шинку, будуару, їдальні ХІХ ст. Колаборація з Аптекою-музеєм у Києві дозволила у просторі виставки розмістити реконструйовану в найменших деталях аптеку XVIII ст.

Одним із найдивовижніших експонатів організатори називають фрагмент скляного черевичка для розтягування шкіряного взуття. Особливе місце на виставці займають косметичні засоби та парфуми.

Кураторки виставки: Аліна Сушко та Ольга Друг.

Місце проведення: вул. Б. Хмельницького, 7, Музейно-виставковий центр  Музею історії міста Києва.

Графік роботи: середа–неділя із 12:00 до 19:00; понеділок-вівторок – вихідні. Каса працює з 12:00 до 18:30.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.