Створено Центр історіографії та теорії мистецтва

Місією Центру є ініціювання, здійснення, підтримка і промоція досліджень історіографії та теорії мистецтва

Про це йдеться на Facebook-сторінці Центру історіографії та теорії мистецтв.

Засновниками Центру є історики Стефанія Демчук та Ілля Левченко. Наразі Центр історіографії та теорії мистецтв перебуває в процесі оформлення ГО.

Центр історіографії та теорії мистецтв:

− сприяє дослідженням історіографії та теорії мистецтва, провадженню результатів цих досліджень у наукові та освітні процеси в Україні та за кордоном;

− посилює співпрацю між окремими дослідниками, інституціями та видавцями в України та за її межами;

− організовує конференції, воркшопи, семінари, публічні лекції, презентації та інші заходи, що сприятимуть дослідженню та промоції історіографії та теорії мистецтва в Україні;

− супроводжує у публікації наукових, методичних та науково-популярних робіт релевантної тематики;

− займається перекладами та публікацією українською мовою впливових у фаховому середовищі текстів із теорії та історії мистецтв;

− популяризує знання щодо української історіографії та теорії мистецтв.

Як можна долучитися до роботи Центру чи дізнатися про нього більше?

Пропозиції щодо співпраці: Стефанія Демчук stephanierom07@gmail.com

Комунікації: Ілля Левченко levchenko@knu.ua  

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.