Парламент ухвалив законопроєкт про засудження та заборону російської імперської політики та деколонізацію топонімії

Парламент ухвалив законопроєкт 7253 «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»

Про це повідомив на своїй Facebook-сторінці народний депутат, історик Володимир В'ятрович.
За словами  Володимира В'ятровича, цей закон не менш важливий, аніж ухвалений 2015 року закон про декомунізацію: "Сьогодні зроблено вирішальний крок на шляху очищення України від маркерів "русского міра" і повної деколонізації нашого публічного простору. Після того як закон буде підписаний президентом і набуде чинності, звільнення українських міст і сіл від назв і пам'ятників, нав'язаних Росією, стане всеосяжним і незворотнім.

Цей закон визнає злочинною і засуджує російську імперську політику, забороняє її пропаганду та символи, визначає, що належить до цих символів, хто, як і в які строки видаляє їх з публічного простору".

Закон засуджує російську імперську політику в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди її символіки та встановлює порядок ліквідації символів російської імперської політики.

Законопроєкт №7253 був зареєстрований у квітні 2022 року. Ініціаторами проєкту стали понад 50 народних депутатів. Проєкт був ухвалений після повторного другого читання (248 голосів за). 

"Депутат Бужанський, якому місяць тому вдалося зірвати ухвалення цього закону, ставлячи на підтвердження важливі враховані комітетом поправки, намагався сьогодні повторити цей трюк знову. На щастя, йому це не вдалося. І більшість, і опозиція разом голосували в інтересах України", - зазначив Володимир В'ятрович.

У законопроєкті йдеться про те, що місцеві ради, військові адміністрації мають протягом 6 місяців будуть повинні здійснити демонтаж символіки і всі перейменування на відповідних територіях. Далі діятиме антисаботажний механізм, як у законі про декомунізацію – три місяці дається на виконання цих дій головам громад, потім три місяці – головам ОДА.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.