В Одесі встановлять меморіальну дошку, присвячену Імаму Алімсултанову

В Одесі проголосували за встановлення меморіальної дошки на честь чеченського співака Імама Алімсултанова

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила журналістка Зоя Казанжи.

За рішення встановити пам'ятну дошку Імаму Алімсултанову 16 безезня одноголосно проголосували члени історико-топонімічної комісії Одеської міської ради. Щоправда, у 2021 році у встановлені дошки було відмовлено.

Імам Алімсултанов - чеченський співак, автор і виконавець пісень-балад. Народився в Киргизстані. Потім батьки повернулись на батьківщину і Імам в Грозному закінчив школу. В Ростові – політехнічний інститут.

"Але його стихією стала музика. Він вивчав іллі — традиційний жанр чеченського фольклору. І пісні виконував не під пондуру, національний інструмент, а під гітару. І був би він музикантом і співаком. Але у Ічкерії почалась війна. За незалежність цієї маленької, але дуже міцної країни. Звісно, що Імам почав писати свої пісні, виконувати інші, які писали чеченські поети, виступати перед бійцями, їздити за кордон, щоб збирати кошти. Світ тоді Чечні не допомагав", - пише Зоя Казанжи.

За дорученням Джохара Дудаєва також супроводжував поранених бійців чеченського опору на лікування у Стамбул. І там проводив концерти, збираючи гроші для допомоги своїй країні.

Хлопці із УНСО воювали в Чечні. Один політик, хто підтримав Ічкерію, був тодішній мер Одеси Едуард Гурвіц. І саме Одеса стала прихистком для великої кількості чеченців, чиї будинки були зруйновані російськими бомбами і снарядами.

"Коли Гурвіц полетів забирати кіровоградських будівельників, які опинились в заручниках в Ічкерії і лише Гурвіцу погоджувались віддати українців, саме Імам Алімсултанов допомагав йому на місці. І тоді отримав запрошення від мера Одеси виступити з концертами на підтримку своєї Батьківщини. В 1996 році я і познайомилась з Імамом – з яскравим, талановитим, чутливим і сміливим. Були концерти в Одесі. Звідси Імам вилітав на Стамбул", - пригадує Зоя Казанжи.

10 листопада 1996 року в квартиру, де зупинився Алімсултанов ввійшли троє в міліцейській формі. І розстріляли Імама і двох членів його команди – музикантів.

 

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.