В Одесі встановлять меморіальну дошку, присвячену Імаму Алімсултанову

В Одесі проголосували за встановлення меморіальної дошки на честь чеченського співака Імама Алімсултанова

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила журналістка Зоя Казанжи.

За рішення встановити пам'ятну дошку Імаму Алімсултанову 16 безезня одноголосно проголосували члени історико-топонімічної комісії Одеської міської ради. Щоправда, у 2021 році у встановлені дошки було відмовлено.

Імам Алімсултанов - чеченський співак, автор і виконавець пісень-балад. Народився в Киргизстані. Потім батьки повернулись на батьківщину і Імам в Грозному закінчив школу. В Ростові – політехнічний інститут.

"Але його стихією стала музика. Він вивчав іллі — традиційний жанр чеченського фольклору. І пісні виконував не під пондуру, національний інструмент, а під гітару. І був би він музикантом і співаком. Але у Ічкерії почалась війна. За незалежність цієї маленької, але дуже міцної країни. Звісно, що Імам почав писати свої пісні, виконувати інші, які писали чеченські поети, виступати перед бійцями, їздити за кордон, щоб збирати кошти. Світ тоді Чечні не допомагав", - пише Зоя Казанжи.

За дорученням Джохара Дудаєва також супроводжував поранених бійців чеченського опору на лікування у Стамбул. І там проводив концерти, збираючи гроші для допомоги своїй країні.

Хлопці із УНСО воювали в Чечні. Один політик, хто підтримав Ічкерію, був тодішній мер Одеси Едуард Гурвіц. І саме Одеса стала прихистком для великої кількості чеченців, чиї будинки були зруйновані російськими бомбами і снарядами.

"Коли Гурвіц полетів забирати кіровоградських будівельників, які опинились в заручниках в Ічкерії і лише Гурвіцу погоджувались віддати українців, саме Імам Алімсултанов допомагав йому на місці. І тоді отримав запрошення від мера Одеси виступити з концертами на підтримку своєї Батьківщини. В 1996 році я і познайомилась з Імамом – з яскравим, талановитим, чутливим і сміливим. Були концерти в Одесі. Звідси Імам вилітав на Стамбул", - пригадує Зоя Казанжи.

10 листопада 1996 року в квартиру, де зупинився Алімсултанов ввійшли троє в міліцейській формі. І розстріляли Імама і двох членів його команди – музикантів.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.