Одеський художній музей виклав у відкритий доступ науковий архів

Одеський національний художній музей виклав у відкритий доступ свій науковий архів. Тепер він доступний дослідникам та науковцям з усього світу українською та англійською мовами

Про це повідомила комунікаційна менеджерка проєкту Валерія Шевченко. 
Одеський національний художній музей виклав у відкритий доступ свій науковий архів. Тепер він доступний дослідникам та науковцям з усього світу на спеціальній мультимедійній онлайн-платформі українською та англійською мовами.             

Співробітники ОНХМ описали та оцифрували важливі документи з історії музею, фотографії, експозиційні плани та афіші, статті, матеріали про видатних працівників, мультимедійні матеріали про художників та мистецьке життя Одеси різних епох — загалом понад 5400 файлів з більш, ніж 30 музейних фондів.

"Традиційно наукові архіви українських музеїв мають закритий режим доступу, який складно подолати навіть вченим. Ми раді долучитися до небагатьох українських колег, що змінили цю практику, і стати відкритими не тільки для дослідників, але й для широкого загалу. Особливо важливо оцифровувати та публікувати архівні матеріали під час війни, коли фізичні носії інформації знаходяться під загрозою знищення. Це також важливий крок для відкритості та доступності історичних досліджень, зокрема в рамках деколонізаційного дискурсу", — пояснює Кирило Ліпатов, науковий керівник проєкту, голова наукового відділу ОНХМ.

Серед представлених на платформі матеріалів: колекція скляних фотонегативів 1910-1950-х років, що документують виставкові проекти Одеського художнього музею; невідомі твори, фото та відео, рукописи, документація мистецьких подій українського художника та директора ОНХМ Олександра Ройтбурда; документальні матеріали, які показують, як змінювалася музейна експозиція протягом різних епох; нові персональні фонди, які були передані до музею в 2022 році — архіви художниці та кураторки Маргарити Жаркової, Віктора Кашеварова, арт-критикині та перфомерки Уте Кільтер.

Реалізація проєкту стала можливою завдяки фінансуванню зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut  — ініціативи для підтримки культурних та освітніх організацій, що постраждали від війни проти України.

Детальні релізи українською та англійською мовами, а також постери та деякі зображення з архіву з підписами ви знайдете у папці на гугл-диску.
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.