АНОНС: В Одесі пройде фестиваль сучасної культури "ПОРУЧ"

У Одесі з 31 березня до 2 квітня відбудеться фестиваль сучасної культури "ПОРУЧ", у межах якого пройдуть кінопокази українського кіно, презентації книг, музичні виступи, дискусії та неформальне спілкування учасників

Про це йдеться на сайті СУСПІЛЬНЕ.

У кінопрограмі фестивалю покажуть чотири українські фільми:

  • учасник програми "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю-2022, драма "Бачення метелика" режисера Максима Наконечного;
  • документальна стрічка про київського архітектора Флоріана Юр'єва "Нескінченність за Флоріаном" Олексія Радинського;
  • документальний фільм про українських художників-монументалістів Ади Рибачук та Володимира Мельниченка "Шелест кроків" Ксенії Кравцової;
  • українська кінокласика, №5 у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно — "Камінний хрест" Леоніда Осики.

Після кожного з показів відбудуться зустрічі з режисерами та кінознавцями — зокрема чекають на режисера Максима Наконечного та кінознавицю Юлію Коваленко.

2 квітня також відбудеться презентація книг "За лаштунками імперії" та "Марсіани на Хрещатику" і зустріч з авторкою, літературознавицею Вірою Агеєвою.

У межах фестивалю працюватиму бібліотека "Книжковий курінь", де гості фестивалю зможуть погортати книжки від українських видавництв, а також тимчасово взяти їх додому.

Детальну програму фестивалю можна переглянути за посиланням.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.