Полонському історичному музею археологи передали майже 200 артефактів

Історичному музею в Полонному на Хмельниччині передали 186 артефактів, які виявили під час археологічних розкопок у 2021 році

Про це кореспондентові Укрінформу розповів керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

"Ми передали музею колекцію виробів із чорного та кольорового металу, яка опрацьована завідувачем відділу археології та реставрації Рівненського краєзнавчого музею Олексієм Войтюком. Там зібрані переважно мідні монети кінця XVII і середини XVIIІ ст., які традиційні для цього періоду, зокрема, польські боратинки, мідні соліди, а також кілька монет російського карбування першої половини XVIIІ ст.", - відзначив археолог.

Серед виробів з кольорового металу вирізняється колекція типових для давньоруського часу і XVIIІ ст. ґудзиків. Музею також передали речі індивідуального вжитку мешканців Полонської фортеці, а саме: перстні та печатки ІІ половини XVII – першої половини XVIIІ ст., амулет у вигляді ножа, що датується ХІІ ст.

Окрім того, в колекції артефактів є наконечники стріл, фрагменти залізних інструментів, зброї, поясні пряжки, підкови для взуття.

У 2021 році в місті Полонне археологи провели масштабне дослідження фортеці, що датується другою половиною XVII-XVIII ст. Тоді Кам'янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція знайшла артефакти, які свідчать про те, що Полонне є найстарішим містом Хмельниччини. Серед знахідок – унікальна свинцева грамота ХІІ століття.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.