Полонському історичному музею археологи передали майже 200 артефактів

Історичному музею в Полонному на Хмельниччині передали 186 артефактів, які виявили під час археологічних розкопок у 2021 році

Про це кореспондентові Укрінформу розповів керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

"Ми передали музею колекцію виробів із чорного та кольорового металу, яка опрацьована завідувачем відділу археології та реставрації Рівненського краєзнавчого музею Олексієм Войтюком. Там зібрані переважно мідні монети кінця XVII і середини XVIIІ ст., які традиційні для цього періоду, зокрема, польські боратинки, мідні соліди, а також кілька монет російського карбування першої половини XVIIІ ст.", - відзначив археолог.

Серед виробів з кольорового металу вирізняється колекція типових для давньоруського часу і XVIIІ ст. ґудзиків. Музею також передали речі індивідуального вжитку мешканців Полонської фортеці, а саме: перстні та печатки ІІ половини XVII – першої половини XVIIІ ст., амулет у вигляді ножа, що датується ХІІ ст.

Окрім того, в колекції артефактів є наконечники стріл, фрагменти залізних інструментів, зброї, поясні пряжки, підкови для взуття.

У 2021 році в місті Полонне археологи провели масштабне дослідження фортеці, що датується другою половиною XVII-XVIII ст. Тоді Кам'янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція знайшла артефакти, які свідчать про те, що Полонне є найстарішим містом Хмельниччини. Серед знахідок – унікальна свинцева грамота ХІІ століття.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.