Музей Вінниці поповнився унікальною колекцією документів працівника дипмісії УНР

Півсоті документів належали співробітнику дипломатичної місії УНР в Італії Сергію Пащенку та його дружині, членкині Українського Червоного Хреста за кордоном Розалії Вассер

Про це у Телеграмі повідомив міський голова Вінниці Сергій Моргунов.

"Унікальну колекцію - понад 50 позицій - отримав Музей Вінниці. Це документи, візитівки, марки, фотографії, які належали співробітнику дипломатичної місії УНР в Італії Сергію Пащенку та його дружині Розалії Вассер, яка була медсестрою в армії УНР, а згодом представляла Український Червоний Хрест за кордоном", - написав Моргунов.

Поповнити фонди музею вдалося завдяки допомозі небайдужих людей. Адже пропозиція продажу діяла лише протягом кількох днів, тому у музеї не встигали офіційно придбати ці речі через музейну фондово-закупівельну комісію. Директор Олександр Федоришен оголосив збір коштів і протягом півтори години вдалося зібрати необхідну суму – 20 500 гривень.

З документів дізналися, що Сергій Пащенко був військовим аташе дипломатичної місії УНР в Римі. Надзвичайна дипломатична місія УНР розпочала свою діяльність у вересні 1919 року. Італійський уряд встановив лише фактичні контакти з місією без юридичного визнання. Серед комплексу документів є візитівка Дмитра Антоновича – голови цієї місії, співорганізатора Центральної Ради, сина видатного історика Володимира Антоновича. Розалія Вассер до 1920 року була медсестрою в Армії УНР, а пізніше постійною членкинею Українського Червоного Хреста за кордоном.
Після поразки Української революції 1917-1921 років Пащенко і Вассер опинилися в еміграції. В різні роки жили в Австрії, Швейцарії, Бельгії та Франції. Коли саме Сергій та Розалія побралися – наразі невідомо.
Тепер наукові співробітники музею зможуть опрацювати кожен документ і дослідити історію подружжя Пащенків. Згодом  побачити ці речі відвідувачі зможуть на одній із виставок Музею Вінниці.
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.