АНОНС: У Національному музеї історії України в Другій світовій війні відбудеться презентація виставки "24.02"

Виставка відбудеться 24 лютого о 10:00 у просторі Нижньої Московської брами ХVІІІ ст. Печерської фортеці

Про це йдеться на сайті Національного музею історії України в Другій світовій війні.

"365 днів, як одна надскладна доба… Виставкою "24.02" ми прагнули окреслити найзнаковіші події та найпотужніші сенси, які впродовж року не давали впасти в розпач і втратити сподівання. Дві частини експозиції відображають дві фундаментальні складові українського опору російській агресії, що стали рушіями нашої боротьби й запорукою майбутньої Перемоги: українських військових та український народ", - йдеться в анонсі.

Перший розділ виставки розповідає про тих, хто згідно з присягою від першого дня віддано захищав свою землю. Про Президента України Володимира Зеленського; спецназівців "Омеги" Романа Собківа, Віктора Головка та Вадима Зеленюка, які ціною власного життя зупинили російський десант під м. Київ; льотчиків Степана Чобану, Олександра Оксанченка та Михайла Матюшенка, чиї подвиги, з-поміж інших, сформували збірний образ "Привида Києва".

Також захисників о. Зміїний Романа Грибова та Василя Вирозуба, які перед обличчям ворога, з його перевагою в кількості живої сили та озброєння, залишилися вірні присязі; Героїв України Олексія Сенюка та Дмитра Чавалаха, чиї історії вражають екстремальністю сюжетних ліній. Експонати виставки – документи, особисті речі – допоможуть зрозуміти обставини, в яких жили й боролися герої, відчути їхній внутрішній світ.

Другий розділ присвячений цивільним, які, згуртувавшись, сформували для армії надійний тил: добровольцям Іванові Патриляку та Олегові Філіпову, які з перших днів повномасштабного вторгнення долучились до лав ТрО; Юрієві Чабаху, Юлії Паєвській ("Тайрі") та Олександрові Щиголю, які під шаленими обстрілами евакуювали людей з охоплених полум'ям війни регіонів; жінкам, що стали уособленням незламності українського народу: Любові Погонюк та Олені Луговій, які, переживши жахіття Другої світової, ГУЛАГу та Голокосту, не злякались повторного історичного виклику й усіляко підтримують ЗСУ та бойовий дух співгромадян.

Не оминули увагою і рух Опору на окупованих територіях, адже лише в єдності всіх складових нашого громадянського суспільства – наш успіх у цій столітній боротьбі з агресором.

У презентації виставки візьмуть участь організатори та учасники проєкту, чиї матеріали представлені на виставці. Експозицію розміщено у просторі Нижньої Московської брами ХVІІІ ст. Печерської фортеці.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.