У Києві відкрилася виставка картин до Дня Гідності та Свободи

Виставку під назвою "Щоденник екстреміста" презентували у музеї Революції Гідності

У Музеї Революції Гідності відкрилась виставка картин "Щоденник екстреміста", які відображають події під час Євромайдану.

 

Автор - Олексій Белюсенко, художник та учасник Євромайдану. Всі роботи виставки написані на основі його власних світлин, які він зробив на вулиці Михайла Грушевського та неподалік Будинку профспілок.

"Я добре пам'ятаю ці емоції, ці події, те, що мене вражало, подобалось, надихало. Навіть не як художника, а як людину. Там, звісно, було і небезпечно, і страшно, і холодно, і голодно - різне було. Але запам'яталося те, що біля тебе є хтось поруч, хто підставить своє плече. Ми навіть сумували, коли сиділи вдома - по Майдану, по духу, який там панував", - ділиться автор.

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло зазначив, що головне у роботах - мить та атмосфера, а не хронологія подій.

"У назвах вказано навіть хронометраж, коли був зроблений знімок. Він уловлював ці миті, стоп-кадри Революції Гідності. Олексій Белюсенко говорив про Майдан, не глорифікуючи його - це дуже важливо. Говорив, що на Майдані були різні люди, різні події та емоції. Але він зафіксував те, що об'єднує людей - миті героїзму, громадянської відповідальності за долю країни, солідарність між людьми", - сказав директор.

Як зазначив сам художник, дуже знаково, що ця виставка відбулася саме сьогодні, коли українські захисники боронять нашу державу від ворога.

"Те, що зараз відбувається - це продовження нашої боротьби за свободу. Це той шлях і той податок, який ми платимо за свою свободу. І те, що кров кращих, я вважаю, людей проливається - це наша плата за наше майбутнє", - сказав Белюсенко.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.