У Києві відкрилася виставка картин до Дня Гідності та Свободи

Виставку під назвою "Щоденник екстреміста" презентували у музеї Революції Гідності

У Музеї Революції Гідності відкрилась виставка картин "Щоденник екстреміста", які відображають події під час Євромайдану.

 

Автор - Олексій Белюсенко, художник та учасник Євромайдану. Всі роботи виставки написані на основі його власних світлин, які він зробив на вулиці Михайла Грушевського та неподалік Будинку профспілок.

"Я добре пам'ятаю ці емоції, ці події, те, що мене вражало, подобалось, надихало. Навіть не як художника, а як людину. Там, звісно, було і небезпечно, і страшно, і холодно, і голодно - різне було. Але запам'яталося те, що біля тебе є хтось поруч, хто підставить своє плече. Ми навіть сумували, коли сиділи вдома - по Майдану, по духу, який там панував", - ділиться автор.

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло зазначив, що головне у роботах - мить та атмосфера, а не хронологія подій.

"У назвах вказано навіть хронометраж, коли був зроблений знімок. Він уловлював ці миті, стоп-кадри Революції Гідності. Олексій Белюсенко говорив про Майдан, не глорифікуючи його - це дуже важливо. Говорив, що на Майдані були різні люди, різні події та емоції. Але він зафіксував те, що об'єднує людей - миті героїзму, громадянської відповідальності за долю країни, солідарність між людьми", - сказав директор.

Як зазначив сам художник, дуже знаково, що ця виставка відбулася саме сьогодні, коли українські захисники боронять нашу державу від ворога.

"Те, що зараз відбувається - це продовження нашої боротьби за свободу. Це той шлях і той податок, який ми платимо за свою свободу. І те, що кров кращих, я вважаю, людей проливається - це наша плата за наше майбутнє", - сказав Белюсенко.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.