Оголошено конкурс для дослідників єврейських цвинтарів

Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ та організація Centropa оголошують конкурс "Місцеві єврейські кладовища як джерело до вивчення локальної історії"

 

Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ та організація Centropa оголошують конкурс "Місцеві єврейські кладовища як джерело до вивчення локальної історії".

Сьогодні в багатьох регіонах України єдиним свідченням єврейської присутності є кладовища. Вони є важливим джерелом для дослідження місцевої єврейської спадщини для науковців в першу чергу. Але можуть стати об'єктом вивчення для молоді. 

За умовами конкурсу учасники для свого проекту можуть обрати одну з двох категорій:
- Короткий відеоролик;
- Онлайн брошура.
Тематика конкурсних робіт довільна, але повинна стосуватись локального єврейського кладовища: наприклад, його історії, сучасному вигляду, викликам сьогодення, біографії відомих осіб, які поховані на кладовищі, особливості надгробного орнаменту і написів (епітафій), тощо.
Більш детальну інформацію та рекомендації щодо конкурсних робіт Ви можете знайти за посиланням.
Посібник з порадами тут.
До участі в конкурсі приймаються роботи від українських навчальних закладів середньої та вищої освіти. Кінцевий термін подання робіт: 25 лютого 2023 р.
Презентація найкращих проєктів та офіційна церемонія нагородження пройде орієнтовно в травні 2023 року. Конкурсні роботи переможців будуть розміщені на освітніх інтернет ресурсах Centropa та ESJF на правах загального доступу.
Email для консультацій: koshelnyk@centropa.org

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.