Студенти та викладачі консерваторії підтримують перейменування закладу

Більшість студентів та частина викладачів підтримують думку про необхідність вилучити з назви консерваторії ім'я російського композитора Чайковського

16 червня на робочому засіданні Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського одностайно ухвалили рішення зберегти у назві навчального закладу присвяту російському композитору Чайковському.

Частина колективу Національної музичної академії імені П.І. Чайковського виступила за перейменування закладу. До цього публічно закликали, зокрема, професори Олена Корчова та Юрій Чекан, а також студенти та випускники академії.

Викладачка Олена Корчова написала: "Якщо є реальні причини збереження імені П. І. Чайковського в назві Академії (юридичні, практичні, фінансові), їх варто озвучити. Пояснити таким "маніпуляторам", як я, що справа не в українській сутності композитора, а в китайських грошах, включно з нашими зарплатами."

Доктор мистецтвознавства Юрій Чекан написав:

"Я вважаю, що така номінація (Чайковський – український композитор) є ознакою постколоніального мислення.

Що свідчить про українськість Чайковського? Національність його прадіда? Але інший його прадід був французом, а прабабуся - австрійкою. Можливо, Чайковський французький чи австрійський композитор? Ще один поширений аргумент – використання українських мелодій, наприклад, у третій частині Першого фортепіанного концерту або у фіналі Другої симфонії.

Так, він використовував ці мелодії. І що? У своїх композиціях Бетховен також використовував українські мелодії, але ніхто не вважає його українським композитором. Третім поширеним доказом є те, що Чайковський бував в Україні багато разів і створив тут багато своїх творів. Місцем проживання культурна приналежність композитора не визначається. Чайковський ніколи не вважав себе українцем. Він був типовим російським композитором, як Мусоргський чи Бородін. Його стиль суттєво відрізняється від стилю Мусоргського, але заснований на тих же принципах - демократизму і народності - як і в інших композиторів романтичної епохи".

Студентське Наукове Товариство НМАУ ім. П. І. Чайковського провело опитування студентства закладу:

 

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.