Студенти та викладачі консерваторії підтримують перейменування закладу

Більшість студентів та частина викладачів підтримують думку про необхідність вилучити з назви консерваторії ім'я російського композитора Чайковського

16 червня на робочому засіданні Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського одностайно ухвалили рішення зберегти у назві навчального закладу присвяту російському композитору Чайковському.

Частина колективу Національної музичної академії імені П.І. Чайковського виступила за перейменування закладу. До цього публічно закликали, зокрема, професори Олена Корчова та Юрій Чекан, а також студенти та випускники академії.

Викладачка Олена Корчова написала: "Якщо є реальні причини збереження імені П. І. Чайковського в назві Академії (юридичні, практичні, фінансові), їх варто озвучити. Пояснити таким "маніпуляторам", як я, що справа не в українській сутності композитора, а в китайських грошах, включно з нашими зарплатами."

Доктор мистецтвознавства Юрій Чекан написав:

"Я вважаю, що така номінація (Чайковський – український композитор) є ознакою постколоніального мислення.

Що свідчить про українськість Чайковського? Національність його прадіда? Але інший його прадід був французом, а прабабуся - австрійкою. Можливо, Чайковський французький чи австрійський композитор? Ще один поширений аргумент – використання українських мелодій, наприклад, у третій частині Першого фортепіанного концерту або у фіналі Другої симфонії.

Так, він використовував ці мелодії. І що? У своїх композиціях Бетховен також використовував українські мелодії, але ніхто не вважає його українським композитором. Третім поширеним доказом є те, що Чайковський бував в Україні багато разів і створив тут багато своїх творів. Місцем проживання культурна приналежність композитора не визначається. Чайковський ніколи не вважав себе українцем. Він був типовим російським композитором, як Мусоргський чи Бородін. Його стиль суттєво відрізняється від стилю Мусоргського, але заснований на тих же принципах - демократизму і народності - як і в інших композиторів романтичної епохи".

Студентське Наукове Товариство НМАУ ім. П. І. Чайковського провело опитування студентства закладу:

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.