Інститут нацпам'яті випустив новий ролик із циклу «Війна і міф»

9 травня Український інститут національної пам'яті презентував новий відеоролик «Визволення України», створений у межах відеопроєкту «Війна і міф».

Про це повідомляє пресслужба УІНП.

"Визволенням від уявних нацистів аргументує росія своє вторгнення в Україну, яке вже принесло тисячі жертв серед мирних мешканців. Визволення - ще одне облудне гасло російських окупантів, яке походить з радянської міфології. Адже повернення Червоної армії у 1943-1944 роках також називали визволенням України", - ідеться в повідомленні.

Водночас зазначається, що правда у тому, що з вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під пануванням іншого тоталітарного режиму, який приніс мільйони жертв.

Вигнання нацистів супроводжувалося масовими злочинами сталінського режиму. На найнебезпечніших ділянках фронту використовували Чорносвитників – поспіхом мобілізованих місцевих жителів, яких кидали в бій непідготовленими, необмундированими, а часто і неозброєними.

Радянських солдатів змушували воювати проти національного підпілля, що означало братовбивчу війну між українцями. А далі - масові репресії і чистки, ще один штучний голод, депортації сотень тисяч людей, десятиліття злиднів, дефіциту, брехні і пропаганди. Ось що принесло Україні московське визволення.

"Справжню волю і свободу Український народ отримав тільки 24 серпня 1991 року зі здобуттям незалежності. І саме це не дає спокою Москві. Путінські освободітєлі воліли б звільнити українців саме від України. І для цього вони не шкодують ні жінок, ні дітей. Вбивають, гвалтують і грабують. Одне слово, роблять те, що завжди", - резюмують в УІНП.

Цей та інші ролики у високій якості можна завантажити тут.

Виробництво - Prosto production. Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.

У відео використано матеріали книги "Війна і міф: невідома Друга світова" за редакцією Володимира В'ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме міф Визволення України (автор – Сергій Горобець).

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.