Інститут нацпам'яті випустив новий ролик із циклу «Війна і міф»

9 травня Український інститут національної пам'яті презентував новий відеоролик «Визволення України», створений у межах відеопроєкту «Війна і міф».

Про це повідомляє пресслужба УІНП.

"Визволенням від уявних нацистів аргументує росія своє вторгнення в Україну, яке вже принесло тисячі жертв серед мирних мешканців. Визволення - ще одне облудне гасло російських окупантів, яке походить з радянської міфології. Адже повернення Червоної армії у 1943-1944 роках також називали визволенням України", - ідеться в повідомленні.

Водночас зазначається, що правда у тому, що з вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під пануванням іншого тоталітарного режиму, який приніс мільйони жертв.

Вигнання нацистів супроводжувалося масовими злочинами сталінського режиму. На найнебезпечніших ділянках фронту використовували Чорносвитників – поспіхом мобілізованих місцевих жителів, яких кидали в бій непідготовленими, необмундированими, а часто і неозброєними.

Радянських солдатів змушували воювати проти національного підпілля, що означало братовбивчу війну між українцями. А далі - масові репресії і чистки, ще один штучний голод, депортації сотень тисяч людей, десятиліття злиднів, дефіциту, брехні і пропаганди. Ось що принесло Україні московське визволення.

"Справжню волю і свободу Український народ отримав тільки 24 серпня 1991 року зі здобуттям незалежності. І саме це не дає спокою Москві. Путінські освободітєлі воліли б звільнити українців саме від України. І для цього вони не шкодують ні жінок, ні дітей. Вбивають, гвалтують і грабують. Одне слово, роблять те, що завжди", - резюмують в УІНП.

Цей та інші ролики у високій якості можна завантажити тут.

Виробництво - Prosto production. Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.

У відео використано матеріали книги "Війна і міф: невідома Друга світова" за редакцією Володимира В'ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме міф Визволення України (автор – Сергій Горобець).

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.