Російські агресори убили колишнього в'язня Бухенвальда

У Харкові від російської бомби загинув 96-річний колишній в'язень нацистських концтаборів Борис Романченко

Про це повідомляє Меморіал пам'яті концентраційних таборів Бухенвальд та Дора-Міттельбау. Романченко був одним із звільнених із цих таборів і раніше працював із фондом меморіалу, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора.

"Як ми дізналися від родичів, наш друг Борис Романченко, який пережив концтабори Buchenwald, Peenemünde, Dora і BergenBelsen, загинув минулої п'ятниці внаслідок вибуху бомби у своєму будинку в Charkiw. Ми глибоко стривожені", – сказано в повідомленні Меморіалу.

Російська бомба потрапила у багатоповерховий будинок у Харкові, де він проживав, його квартира згоріла.
Борис Романченко народився 20 січня 1926 року в селі Бондарі Конотопського району на Сумщині. У 1942 році його вивезли на примусові роботи до нацистської Німеччини, за спробу втечі арештований гестапо. Пройшов через ув'язнення у нацистських концтаборах Бухенвальд, Равенсбрюк, Міттельбау та Берген-Бельзен.
 
 
 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.