Відкриється виставка про історію спротиву та Віртуальний музей російській агресії

До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Український інститут національної пам'яті запрошує на відкриття в центрі Києва виставки про історію спротиву та Віртуального музею російської агресії

Відкриття відбудеться 25 лютого, о 14:00, на виставкових конструкціях Українського інституту національної пам'яті на Майдані Незалежності (вул. Хрещатик, 22, поруч із Головпоштамтом).

 

Експозиція розповість 10 історій спротиву окупації в Криму у різних сферах. Зокрема, йдеться про опір російській агресії з боку громадських активістів, військових, діячів освіти, духовенства. Крізь призму опису подій з 2014 року і по сьогодні виставка системно розкриє феномен спротиву, який триває й досі.

Інший тематичний фокус експозиції – це презентація вебпорталу Віртуальний музей російської агресії. Вебпортал є унікальним цифровим інструментом доступу до фактів про агресію Російської Федерації проти України, починаючи з 2014 року. Наразі на порталі працює тематичний блок, присвячений окупації Кримського півострова, який містить документи, фото, відео, свідчення та аналітику. Вся викладена українською та англійською мовою інформація базується на перевірених джерелах. Проєкт акумулює результати роботи великої кількості організацій та активістів, які багато років поспіль фіксували факти про події війни та окупації, надає платформу для систематизації і викладу цієї інформації у форматі, доступному для різних аудиторій.

Саме Віртуальний музей російської агресії є джерелом частини історій спротиву, представлених на виставці.

До участі у відкритті запрошені:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;
  • Антон Кориневич, Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим;
  • Ігор Поночовний, керівник Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
  • Ірина Верещук, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
  • Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України;
  • Еміне Джепарова, перша заступниця міністра закордонних справ України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.