Відкриється виставка про історію спротиву та Віртуальний музей російській агресії

До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Український інститут національної пам'яті запрошує на відкриття в центрі Києва виставки про історію спротиву та Віртуального музею російської агресії

Відкриття відбудеться 25 лютого, о 14:00, на виставкових конструкціях Українського інституту національної пам'яті на Майдані Незалежності (вул. Хрещатик, 22, поруч із Головпоштамтом).

 

Експозиція розповість 10 історій спротиву окупації в Криму у різних сферах. Зокрема, йдеться про опір російській агресії з боку громадських активістів, військових, діячів освіти, духовенства. Крізь призму опису подій з 2014 року і по сьогодні виставка системно розкриє феномен спротиву, який триває й досі.

Інший тематичний фокус експозиції – це презентація вебпорталу Віртуальний музей російської агресії. Вебпортал є унікальним цифровим інструментом доступу до фактів про агресію Російської Федерації проти України, починаючи з 2014 року. Наразі на порталі працює тематичний блок, присвячений окупації Кримського півострова, який містить документи, фото, відео, свідчення та аналітику. Вся викладена українською та англійською мовою інформація базується на перевірених джерелах. Проєкт акумулює результати роботи великої кількості організацій та активістів, які багато років поспіль фіксували факти про події війни та окупації, надає платформу для систематизації і викладу цієї інформації у форматі, доступному для різних аудиторій.

Саме Віртуальний музей російської агресії є джерелом частини історій спротиву, представлених на виставці.

До участі у відкритті запрошені:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;
  • Антон Кориневич, Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим;
  • Ігор Поночовний, керівник Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
  • Ірина Верещук, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
  • Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України;
  • Еміне Джепарова, перша заступниця міністра закордонних справ України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.