Самопожертву Небесної Сотні можна порівняти з Героями Крут – Дробович

Досі в історії України не було такої “сили образу” й незаперечного визнання в суспільстві, як у Героїв Небесної Сотні під час Революції Гідності.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, так вважає голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, про що він сказав під час круглого столу, присвяченого визначенню основних чинників формування колективної пам'яті про Небесну Сотню та критеріїв, пов'язаних із трактуванням самого поняття.

 

"Навіть ті, які заперечують Революцію Гідності, не можуть і не хочуть ставити під сумнів цінність людського життя й факт смерті людей, які пішли з щитами проти озброєних вогнепальною зброєю", - сказав Дробович.

Він вважає, що значним фактором такого визнання в суспільстві Небесної Сотні є відкритість і публічність Революції Гідності, яку можна було бачити в прямому ефірі.

"Транслювання Революції Гідності в прямому ефірі, всі ці фото, відеоматеріали і неймовірна кількість очевидців подій створює концепт національного рівня. Ніколи до того ми не мали такого образу й поняття, як Небесна Сотня — очевидного, доступного, зрозумілого і головне – наочного", - зазначив Дробович.

На його думку, самопожертву Небесної Сотні можна порівняти за аналогією з Героями Крут, хоча є й суттєві відмінності.

"Ми можемо говорити, наприклад, про Героїв Крут як щось еквівалентне. Але, по-перше, там був дисциплінарний військовий обов'язок, по-друге, досить серйозна історична перспектива віддаляє від тих подій і досі бракує матеріалів про той період. Звісно, у київської спільноти тоді був досвід колективного переживання, але він був перерваний радянською владою. А в нас ці переживання тривають. І ось ця безперервність, публічність і відкритість створюють абсолютно новий тип і рівень символу", - вважає Дробович.

Круглий стіл організував Національний музей Революції Гідності в річницю тих трагічних подій.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.