Українські історики в Польщі засудили ворожі дії Росії проти України

Українське історичне товариство у Польщі висловило рішучий протест проти дій Росії щодо України.

Про це йдеться у заяві Українського історичного товариства у Польщі, передає Укрінформ.

 

Як зазначається, скупчення понад 100 тисяч російських військ на кордоні з Україною має викликати виправдане занепокоєння та відчуття загрози.

"Дії російської влади можуть призвести до спалаху кривавого збройного конфлікту, який не відбудує російську імперію, а призведе лише до загибелі десятків тисяч солдатів та мирних жителів. Він також призведе до дестабілізації політичної та економічної ситуації в Європі та світі", - йдеться в заяві.

Як підкреслюється в заяві, історія вчить, що не можна відновити імперію, яка розлетілася, і що спроби відтворити її завжди зазнавали невдач і не приносили слави лідерам, які хотіли підкорити інші нації.

"Ми також засуджуємо інші агресивні дії Російської Федерації, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні. Український народ хоче мирно жити з російським народом, а також і з іншими народами, нарівні з рівними, і вільний з вільними. Таким чином він хоче будувати добросусідські відносини на всіх рівнях, поважаючи гідність нації, її права на свободу і суверенітет, територіальну цілісність своєї держави",- йдеться у прийнятому документі.

Українські історики закликали російську владу припинити війну з Україною, яка триває вже понад вісім років, і звільнити окуповані українські території.

"Ми засуджуємо спотворення історичних подій владою Російської Федерації. Фальсифікація минулого завдає шкоди не лише співгромадянам та інтересам держави, а зокрема й режиму, який це робить. Це питання часу, коли правда переможе, а брехуни зіткнуться із заслуженим гнівом народу", - наголосили експерти.

Історики подякувати державам і націям, які активно в ці важкі часи підтримують Україну та український народ.

Експерти підкреслили: історія показала, що поступки агресору не запобігають війні, а лише сприяють її вибуху.

"Висловлюємо повну підтримку нашим співвітчизникам, які проживають в Україні та за її межами, у боротьбі за незалежну, суверенну та територіально цілісну Україну", - резюмували українські історики в Польщі.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.