Меморіал «Батьківщина-Мати» не здається в оренду і не може бути приватизований – МКІП

Меморіал "Батьківщина-Мати" не здається в оренду і жодним чином не може потрапити у приватні руки.

На цьому наголосили у пресслужбі Міністерства культури на інформаційної політики.

 

"На балансі Національного музею історії України у Другій світовій війні обліковується 38 одиниць нерухомого майна загальною площею понад 40 тис. кв. м. Орендар одного з приміщень площею 565,1 кв. м намагається в судовому порядку визнати недійсним договір оренди в пункті, що забороняє приватизацію майна", – йдеться у повідомленні.

У відомстві зазначили, що це суперечить законодавству. "Адже пряма норма закону "Про приватизацію державного і комунального майна" (стаття 4) не дозволяє приватизувати такі об'єкти", – зазначається у повідомленні.

Водночас, як ідеться у повідомленні Національного музею історії України у Другій світовій війні, Фонд держмайна України готує оскарження цього рішеня у Верховному Суді як такого, що суперечить законодавству.


Раніше ЗМІ повідомляли, що "Батьківщину-Мати" в Києві можуть приватизувати.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.