В Ужгороді знову викрали барельєф Ґренджі-Донського

В обласному центрі Закарпаття вдруге викрали барельєф одного з найвизначніших українських письменників Закарпаття, літописця Карпатської України Василя Ґренджі-Донського.

Про це у соціальній мережі Фейсбук повідомила Наталка Ребрик.

 

"Це вже злить не на жарт! Знову акт вандалізму щодо постаті видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча, нашого земляка Василя Ґренджі-Донського. Вчергове зловмисники викрали барельєф письменника. Йдеться тут про наші національні святині, національну пам'ять. Той, хто це зробив, думав аж ніяк не про метал.

Це в самому центрі міста, напроти Просвіти, впритул до УжНУ…" – йдеться в дописі.

 

Даний барельєф авторства ужгородського скульптора Івана Маснюка на будинку на розі вулиці Панаса Мирного та площі Василя Ґренджі-Донського, де Василь Ґренджа-Донський жив до 1938-го року, було відкрито 7 грудня 2011 року.

Даний пам'ятний знак замінив інший, за кілька років до того вкрадений з цього фасаду. Оскільки форм для відливу у скульптора від старого барельєфу не залишилося, виконувати роботу довелося по-новому.


Василь Ґренджа-Донський — український поет, письменник, журналіст, громадсько-культурний діяч, один із творців Карпатської України, редактор щоденної газети Карпатської України "Нова Свобода", співредактор часопису "Русинъ".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.