Спецпроект

На півдні США вилучили зі шкільної програми комікс "Маус" про Голокост

Шкільна рада округу Макмінн у штаті Теннессі на півдні США одноголосно вирішила виключити з програми підвідомчих йому шкіл роман у коміксах "Маус", присвячений Голокосту. Члени ради вважають, що зображення оголених мишей та груба лексика у діалогах не підходять для школярів 13-14 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Під час засідання директор школи Лі Паркінсон запропонував відредагувати видання коміксу, виключивши вісім лайливих слів і один малюнок, що викликали питання. Проте інші члени ради не погодилися з ним, вказавши, що у книзі зображуються вбивства дітей.

Автор роману Арт Шпігельман назвав рішення шкільної ради "орвеллівським" і припустив, що вчителів хвилювали не "якісь м'які лайки", а тема книги про масові вбивства євреїв нацистами під час Другої світової війни.

У романі розповідається, як батьки Арта Шпігельмана змогли вижити в концтабору Аушвіц. Люди у ньому зображені як тварин: євреї — в образі мишей, німці — кішок, поляки — свиней, американці — собак. Це єдиний комікс, удостоєний Пулітцерівської премії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.