В Уельсі виявили сліди одного з ранніх видів динозаврів

В Уельсі виявили сліди одного з найперших видів динозаврів, якому понад 200 мільйонів років.

Про це пише CNN.

 

Відбитки знайшли на пляжі у місті Пенарт (південь Уельсу). Фотографію відбитка дослідники Лондонського музею природознавства отримали від одного з палеонтологів-любителів.

"Ми отримуємо багато повідомлень від громадськості про знахідки, і більшість з них є геологічними обʼєктами, які можна легко прийняти за сліди динозаврів. Проте, оцінивши фотографію, ми подумали, що на це варто глянути", — сказала співробітниця музею Сюзанна Мейдмент.

Вивчивши сліди, вчені дійшли висновку, що вони стосуються тріасового періоду й належать ранньому завроподу (велика група чотирилапих рослиноїдних динозаврів із загону ящеротазових, що існували з кінця тріасового по крейдяний період (близько 210—66 мільйонів років тому) на всіх материках, включаючи Антарктиду) або його родичу.

"Ми вважаємо, що відбитки, які ми бачили в Пенарті, рівномірно розподілені, і це дозволяє припустити, що тварина йшла. Ми також бачили зсувні облямівки, де ґрунт був витиснутий вгору. Ці структури характерні для активного руху мʼяким ґрунтом", — додав колега Мейдмент, професор Пол Баррет.

Повідомляється, що знахідки також можуть розкрити інформацію про поведінкові якості динозаврів, наприклад, як вони ходили та пересувалися стадами.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.