Спецпроект

На Львівщині зніматимуть фільм про євреїв у часи Другої світової війни

Представники ізраїльської кінокомпанії LACO FILMS зустрілись із керівництвом Львівської області, аби обговорити зйомки майбутнього фільму “Кімната Маріани” режисера Емануеля Фінкеля. Сюжет фільму заснований на реальних подіях, які відтворюють життя єврейської родини з ґетто у роки Другої світової війни.

Про це повідомила пресслужба Львівської обласної державної адміністрації, передає Локальна історія.

 

Основні локації зйомки – територія Західної України, а саме Львівська область.

Генеральний продюсер компанії LACO FILMS Алексі Осмоловські повідомив, що фільм буде знятий повністю українською мовою.

"Одна з головних героїнь є відомою французькою акторкою сучасності й вона з вересня минулого року спеціально для ролі у фільмі розпочала вчити українську мову. Для повного занурення глядача у автентичність тих часів'', – розповів Алексі Осмоловські.

Водночас голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький наголосив на важливості втілення таких проєктів у життя.

"Добре, що саме Львівщину обрано місцем для зйомок, добре, що глядачі зможуть більше дізнатися про історію нашого краю, побачити нашу архітектуру, природу і загалом ознайомитися з Україною та Львівщиною.

Тішуся, що все це можна буде побачити на великих екранах світових кінотеатрів. Добре кіно спонукає глядачів приїздити сюди як туристи, поширювати інформацію про нашу область та Україну, розуміти нашу історію та наш національний характер'', – переконаний Козицький.

За результатами зустрічі кіномитці сформують орієнтовний перелік задач, які потребуватимуть можливої допомоги чи координації зусиль з керівництвом відповідних департаментів ЛОДА.

Підготовка до зйомок розпочнеться у березні. Їх планують розпочати у квітні та закінчити до червня. Загалом у зйомках візьмуть участь понад 300 осіб.

Бюджет фільму становить понад 4 мільйони євро.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.