Організатори турніру з популярної комп'ютерної гри змінили логотип через «пропаганду комунізму»

Організаторам турніру Dota Pro Circuit 2021/2022 для пострадянських країн довелося змінити свій логотип, аби не порушувати закони України.

Про це повідомляє "Бабель" із посиланням на Twitter організаторів турніру - EPICENTER | DPC EEU.

"Якийсь час тому ми отримали звернення від компанії Valve із запитом на зміну логотипу турніру, оскільки він потенційно може порушувати законодавство України про заборону пропаганди комунізму", — йдеться у повідомленні організаторів. 

Колишній логотип турніру був схожий на піонерський значок СРСР. Зокрема, ідентичні фони та оформлення, замість Леніна всередині зірки розмістили героя Dota 2 Пуджа, а напис "Завжди готовий!" замінили на DPC EEU.

Організатори запевнили, що мають юридичний висновок, який підтверджує, що цей логотип не може вважатися комуністичною символікою, а тим більше пропагандою.

 

Попри те, що вже були виготовлені подарункові набори, банери та інша продукція з символікою турніру, Epic Esport Events вирішила змінити логотип.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.