У Харкові відновлено пам’ятник воїнам УПА

У Харкові 25 грудня урочисто відкрили відновлений пам’ятний знак воїнам Української повстанської армії, який неодноразово зазнавав нападів і пошкоджень

Відкриття оновленого монумента відбулося на свято Різдва, 25 грудня, в Молодіжному парку Харкова.

 

У відкритті взяли участь понад 50 активістів з прапорами України, символікою низки партій та громадських організацій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Після спільного виконання учасниками заходу гімну України представники духовенства відслужили панахиду за загиблими воїнами УПА. Пам'ятний знак з червоного граніту відкрили під збройний салют. До нього покладено квіти, встановлено запалені свічки.

Як зазначив на мітингу голова громадської організації "Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича" Костянтин Черемський, щодо цього пам'ятного знака, відкритого у жовтні 1992 році, скоєно понад 100 актів вандалізму.

"Свого часу ідею встановлення пам'ятного знака - досі єдиного такого на Сході України - підтримали відомі земляки... З початку встановлення первісного гранітного каменя з табличкою "Українська повстанська армія" невідомі з лав антиукраїнських сил понад 100 разів обливали його червоною фарбою, били кувалдами, обстрілювали з вогнепальної зброї, вибухівкою підривали фундамент, викрадали основні композиційні елементи тощо. Проте українська громада Харкова щораз знешкоджувала дії вандалів", - наголосив він.

За словами Черемського, цього року з ініціативи громадської організації "Спілка української молоді" та за підтримки меценатів зібрано понад 100 тисяч гривень, за які був придбаний камінь у Лезниківському кар'єрі на Житомирщині, де розробляють високоякісні поклади граніту, і доставлений до Харкова. У вересні профільні спеціалісти обстежили вцілілу частину старого пам'ятника. На заміну фундаменту спроєктовано і залито новий - капітальний.

Активіст наголосив, що зруйновану частину пам'ятного знака відтворено максимально точно.

"Відновлення пам'ятного знака загиблим воїнам УПА є прикладом переможної консолідації українських сил краю", - зауважив Черемський.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.