Під Львовом знищили пам'ятник енкаведистам, які боролися з українським підпіллям

Біля Львова, у селі Зубра, знищили пам'ятник “односельчанам, полеглим за свободу і незалежність радянської вітчизни у 1941-1948 роках”.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Від пам'ятника відкололась верхня частина – голова зображеного на монументі солдата.

Представник руху "Суспільство майбутнього", учасник російсько-української війни Антон Петрівський повідомив, що про руйнування монумента активісти дізнались випадково – проїжджали повз нього, побачили вже наслідки.

"На пам'ятнику було написано: "борцям з фашистами у 1948 році". А по факту вони боролися з українським визвольним рухом", – підкреслив Петрівський.

Він додав, що активісти неодноразово зверталися до місцевої влади з пропозицією знести цей монумент. Але всі звернення залишилися без розгляду. Тож, вочевидь, у когось таки не витримали нерви.

Водночас, за словами Петрівського, він та його побратими формують деталізовану карту пам'ятників окупантам, які все ще стоять у Львівській області.

"Їх є дуже багато. Обчислюються десятками. Думаю, через місяць ми матимемо таку карту", – каже Антон Петрівський.

Після того, як всі такі пам'ятники порахують, активісти будуть вимагати від місцевої влади їх демонтувати.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.