Сейм Латвії «завернув» пом'якшення заборони на георгіївську стрічку

Перед розглядом у латвійському Сеймі в остаточному третьому читанні поправок до закону, який забороняє використання георгіївських стрічок на публічних заходах, комісія Сейму з прав людини відкинула пропозицію щодо пом'якшення заборонних норм.

Про це повідомляє Delfi.

 

До третього читання депутат Микола Кабанов (проросійська партія Saskana/Згода) подав пропозицію виключити із заборони використання георгіївської стрічки під час пам'ятних заходів у місцях військових поховань та біля пам'ятників загиблим на війні, у межах реконструкції військових подій, а також на заходах за участю іноземних дипломатів.

Вислухавши представників Міністерства закордонних справ Латвії, Служби державної безпеки, Державної поліції та інших відомств, комісія Сейму з прав людини та громадських справ ухвалила цю пропозицію відхилити.

У другому читанні ці поправки до закону були ухвалені наприкінці вересня.

Наразі закон про безпеку громадських розваг та святкових заходів забороняє використання прапорів, гербів, гімнів та символіки колишнього СРСР, його республік та нацистської Німеччини під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їхнього використання не пов'язана із прославленням тоталітарних режимів чи виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.