На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж радянської зірки

За рішенням виконкому Львівської міської ради на військовому меморіалі «Марсове поле» розпочали демонтаж радянської зірки, проти якого ревно виступала Російська Федерація.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив громадський діяч, представник руху "Суспільство майбутнього" Антон Петрівський.

 

"Ініціатива по демонтажу цієї радянської зірки була перманентною ще з початку незалежності України. Але воно носило абсолютно не системний характер і вона відповідно не мала свого логічного продовження.

Ми на початку року почали ініціювати демонтаж спочатку в медійному полі, потім в квітні написали звернення в міську раду і нам відповіли з управління охорони історичного середовища про те, що даний об'єкт буде за рішенням виконкому йти під демонтаж. І ось виконком 8 жовтня прийняв таке рішення, яке сьогодні виконується", - розповів Петрівський.

Російська Федерація кілька разів зверталася до України, щоб не демонтували зірку на Марсовому полі і навіть звинувачувала владу Львова у знищенні меморіалів Другої світової війни.

"На щастя в даному випадку міська рада відреагувала адекватно і не взяла до уваги зауваження і звернення РФ. Це їх символіка і ознака їх присутності у Львові.

І коли відбувається демонтаж таких речей це фактично відбувається процес не лише декомунізації, а й дерусифікації, адже вони себе вважають спадкоємцями Радянського Союзу і привласнюють собі перемогу у Другій світовій війні. І коли ми демонтуємо це, - то позбуваємося маркерів Москви на нашій території, що для них є дуже болючим", - додав Петрівський.


Нагадуємо, що Львівська міська рада ухвалила облаштувати Личаківське військове кладовище і демонтувати радянську зірку з військового меморіалу "Марсове поле". Таке рішення прийняли 8 жовтня на засіданні виконавчого комітету. Металевий орден з написом "Вітчизняна війна", який встановили в 70-х роках минулого століття, планують передати в експозицію музею "Територія Терору".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.