На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж радянської зірки

За рішенням виконкому Львівської міської ради на військовому меморіалі «Марсове поле» розпочали демонтаж радянської зірки, проти якого ревно виступала Російська Федерація.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив громадський діяч, представник руху "Суспільство майбутнього" Антон Петрівський.

 

"Ініціатива по демонтажу цієї радянської зірки була перманентною ще з початку незалежності України. Але воно носило абсолютно не системний характер і вона відповідно не мала свого логічного продовження.

Ми на початку року почали ініціювати демонтаж спочатку в медійному полі, потім в квітні написали звернення в міську раду і нам відповіли з управління охорони історичного середовища про те, що даний об'єкт буде за рішенням виконкому йти під демонтаж. І ось виконком 8 жовтня прийняв таке рішення, яке сьогодні виконується", - розповів Петрівський.

Російська Федерація кілька разів зверталася до України, щоб не демонтували зірку на Марсовому полі і навіть звинувачувала владу Львова у знищенні меморіалів Другої світової війни.

"На щастя в даному випадку міська рада відреагувала адекватно і не взяла до уваги зауваження і звернення РФ. Це їх символіка і ознака їх присутності у Львові.

І коли відбувається демонтаж таких речей це фактично відбувається процес не лише декомунізації, а й дерусифікації, адже вони себе вважають спадкоємцями Радянського Союзу і привласнюють собі перемогу у Другій світовій війні. І коли ми демонтуємо це, - то позбуваємося маркерів Москви на нашій території, що для них є дуже болючим", - додав Петрівський.


Нагадуємо, що Львівська міська рада ухвалила облаштувати Личаківське військове кладовище і демонтувати радянську зірку з військового меморіалу "Марсове поле". Таке рішення прийняли 8 жовтня на засіданні виконавчого комітету. Металевий орден з написом "Вітчизняна війна", який встановили в 70-х роках минулого століття, планують передати в експозицію музею "Територія Терору".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.